СЕМАНТИКА МУЗИЧНОГО ПРОГРАМНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ФОНІ НАРОДНОСТІ

Анотація

Народна українська музика впродовж історії завжди прагнула виділяти та розкривати єдине, дароване життям, духовність народу. Відображаючи усі духовні зміни сучасності, мистецтво відроджує і знаходить нові шляхи, сучасні стилі, новітню мову для посилення національної єдності та пам’яті. Висвітлення історичного шляху народної музики, починаючи з джерел, її коріння та напрямків до сучасного яскраво-барвистого осмислення, дозволяють, дедуктивним методом, поступово розширювати зацікавленість та визначати багатовекторність вивчення. Розуміння нашої історії новим поколінням, інколи для нас не прийнятне, дає надію на поєднання минулого та майбутнього. В сучасному осмислення української музики, доповнюючи народністю, яскраво виявляється жанрова основа, з національним присмаком особливості, що полягає в концепції програмності, а також у принципах діалогу та гри, проявляючи себе особливо повно та багатовекторними напрямками розвитку. Практика поєднання музичного середовища близького оточення, в колі знавців аматорів чи просто поціновувачів прекрасного програмна музика внесла окрему сторінку розвитку музичного мистецтва. Українську народну музику кожна людина відчуває по-своєму і тому розуміння глибини фундаментального поняття залежить від рівня поєднання, в єдине існування із своєю країною, проживаючи життя один одного. Музичний текст це семіотична система, що здатна передавати художню інформацію звуко-часової властивості, де семантична щільність музичного образу віддзеркалює його знаковий характер. Є особисте бачення, що народна музика – найскладніший конвергент музичного перетинання минулого та сучасності, безмежний, невичерпаний матеріал для літератури, музики та мистецтва, який є основою національно-культурної спадщини та етико-моральної скарбниці для виховання українського покоління.