ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНИЙ СЕНСОР ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СКОПОЛАМІНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-2Ключові слова:
скополамін-селективний сенсор; потенціометрія; визначення скополамінуАнотація
Розвиток прикладної потенціометрії вимагає як теоретичних досліджень, вкладених у з’ясування природи селективності електродних мембран, і пошуку нових способів синтезу мембран та його модифікації з метою отримання досконаліших структурних одиниць із ширшим діапазоном функціональні властивості цих матеріалів. Для вирішення цієї проблеми важливу роль відіграє встановлення зв’язку між структурними характеристиками мембран та їх впливом на електроаналітичні властивості. Взаємодія органічного катіону скополаміну (Скоп+) з еритрозином (ЕР-) було досліджено методом математичного моделювання обґрунтовано енергоефективність формування ІА. Молекулярне моделювання систем Скоп+ + ЕР- та пов’язані з ним розрахунки проводили з використанням пакета «HyperChem 8.0» для різноманітних початкових варіантів розташування протиіонів відносно один одного (процедура «single point»). Геометричну оптимізацію іонів проводили методом молекулярної механіки MM+. Розроблено скополамін-селективний сенсор із пластифікованою полівінілхлоридною мембраною. Електрод містить іонний асоціат скополаміну з еритрозином. Для моделювання складу мембрани як матрицю використовували ПВХ; досліджено мембрани, пластифіковані дибутілфталатом (ДБФ), діетилфталатом (ДЕФ), діоктилфталатом (ДОФ), динонілфталатом (ДНФ), дибутилсебацинатом (ДБС), трикрезилфосфат (ТКФ). Встановлено, що природа пластифікатора дещо впливає на крутизну і до певної міри на межу виявлення сенсорів. Відгук лінійний у межах зміни концентрації іонів скополаміну 1·10–5 – 1·10–1 моль/л із крутизною електродної функції 55,2 ± 1,0 мВ/рС. Сенсор має короткий час відклику 6-10 с і може використовуватися не менше 10 тижнів. Сенсори з більшим вмістом пластифікатора працюють довше, ніж з меншим вмістом. Електрод можна використовувати у діапазоні pH 3,0-7,0. Були досліджені коефіцієнти селективності для скополаміну по відношенню до іонів, що потенційно можуть заважати. Для оцінки розроблених сенсорів було проведено їх апробацію щодо визначення скополаміну в різних об’єктах методом іонометрії та потенціометричного титрування.
Посилання
Putcha L., Cintrón N. M., Tsui J., Vanderploeg J. M., Kramer W. G. Pharmacokinetics and Oral Bioavailability of Scopolamine in Normal Subjects. Pharmacology Research. 1989. Vol. 6 (6). P. 481–485. DOI:10.1023/A:1015916423156.
Juo P.S. Concise Dictionary of Biomedicine and Molecular Biology (2nd ed.). Hoboken: CRC Press. 2001. p. 570. ISBN 9781420041309.
Fischer J., Ganellin C.R. Analogue-based Drug Discovery. John Wiley & Sons. 2006. p. 551. ISBN 9783527607495.
Raetsch C. The encyclopedia of psychoactive plants: ethnopharmacology and its applications. US: Park Street Press. 2005. pp. 277–282.
World Health Organization. World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. 60 p. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. URL: https://iris.who.int/handle/10665/325771.
Chen J., Lu A., Tan D., Zhang Q., Lu Y., Qin L., and He Y. Determination of Scopolamine Distribution in Plasma and Brain by LC-MS/MS in Rats. International Journal of Analytical Chemistry. 2022. Article ID 8536235, 9 p. https://doi.org/10.1155/2022/8536235.
Jornet-Martínez N., Herraez-Hernandez R., and Campíns-Falco P. Scopolamine analysis in beverages: Bicolorimetric device vs portable nano liquid chromatography. Talanta. 2021. Vol. 232. 122406. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2021.122406.
Brown K., Jacquet Ch., Biscay J., Allan P., and Dennany L. Analyst. 2020. Vol. 145, РР. 4295–4304. DOI: 10.1039/d0an00846j.
Mostafa G.A.EH. Potentiometric PVC Membrane Sensor for the Determination of Scopolamine in Some Pharmaceutical Formulations. Analytical Sciences. 2002. Vol. 18. PP. 1335–1338. https://doi.org/10.2116/analsci.18.1335
Кормош Ж., Шевчук М., Кормош Н., Люшук К., Корольчук С., Савчук Т., Юрченко О., Піскач Л., Боркова С. Потенціометричний сенсор для визначення нафазоліну. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2023. № 3. С. 20–25. DOI: https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-3.
Кормош Ж., Шевчук М., Кормош Н., Люшук К., Корольчук С., Савчук Т., Юрченко О., Піскач Л. Потенціометричний сенсор для визначення левамізолу. Проблеми хімії та сталого розвитку, 2023. № 2. С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-2-1.
Kormosh Zh., Kormosh N., Golub S., Pachenko Yu., Yurchenko O., Savchuk T., Korolchuk S., Borkova S., and Suprunovich S. New potentiometric sensor for determination of metformin. Pharmaceutical Chemistry Journal. 2022. Vol. 56. No. 8. pp. 1140–1143; DOI 10.1007/s11094-022-02765-1.
Kormosh Zh., Kormosh N., Lyushuk K., Semenyuk O., Kotsar V., Osyp Yu., and Savchuk L. Spectrophotometric determination of flurbiprofen in application to pharmaceutical analysis. Pharmaceutical Chemistry Journal. 2022. Vol. 56. No. 7. pp. 999–1003. DOI 10.1007/s11094-022-0274.
Kormosh Zh., Khalavka Yu., and Mittal S. K. Design and application of potentiometric sensors for the determination of mefenamic and phenylanthranilic acids. Analytical Methods. 2023. Vol. 15. PP. 1903–1914. https://doi.org/10.1039/D2AY02092K.
Kormosh Z., Gorbatyuk N., Kormosh N., Shevchuk M., Liushuk K., Kotsar V., Bokhan Yu., and Borkova S. Novel Potentiometric Sensor for the Determination of Ibuprofen. Pharmaceutical Chemistry Journal. 2023. Vol. 57. N 5. PP. 745–749. https://doi.org/10.1007/s11094-023-02946-6.
Програма MarvinScetch. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chemaxon.com.
