ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ УНІВЕРСАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ (SOFT SKILLS) МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Ключові слова:
цифровізація, універсальні компетентності, цифрова компетентність, цифрова трансформація, майбутні фахівці соціономічних професій, здобувачі освітиАнотація
Звернення до універсальних (надпрофесійних) компетентностей майбутніх фахівців соціономічних професій детерміноване стрімкими змінами професійної сфери, виробничих та економічних відносин та соціальними змінами в усьому світі. Професійна реальність XXI століття демонструє необхідність універсальної форми сертифікації майбутніх фахівців соціономічних професій як показника рівня сформованості універсальних компетентностей у процесі вищої освіти. Для майбутніх фахівців соціономічних професій змінюється ставлення до низки важливих загальнопрофесійних навичок (здатність гнучко та адекватно ставитися до соціальної реальності, здатність формувати позитивну модель майбутнього, лідерські якості, вміння працювати в команді, здатність керувати емоційним станом, креативність у вирішенні конкретних професійних та інших завдань, стресостійкість). Важливими міжпрофесійними навичками у соціономічній сфері є вміння вирішувати конфліктні ситуації, ефективне спілкування, медіаграмотність, навички ефективного мислення та загальна комунікативна культура як важлива особистісна характеристика професіонала. Проблема формування soft skills майбутніх фахівців соціономічних професій є найактуальнішою в умовах цифровізації, коли потрібна перебудова мислення для досягнення цілей та завдань освіти. У статті узагальнено, що універсальні компетентності (soft skills) є комплексом умінь загального характеру, тісно пов’язаних з особистісними якостями. На відміну від hard skills, які охоплюють теоретичні знання та практичний досвід, яким майбутніх фахівців можливо навчити, soft skills – це природні, нетехнічні атрибути, що відбивають підхід до роботи. Їхня основа – сама особистість майбутніх фахівців соціономічних професій, те, як вони взаємодіють з іншими людьми.
Посилання
Алєксєєва С. Цифрова компетентність: змістовні домінанти та тенденції. Перспективи та інновації науки. (Серія «Педагогіка»). 2023. № 9 (27). С. 70–78. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-9(27)-70-78
Білик Н. І. Роль емоційного інтелекту в підготовці майбутніх фахівців соціономічних професій. Молодий вчений. 2023. № 2 (114). С. 138–142. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-2-114-29
Мельниченко О. А. Роль емоційного інтелекту у формуванні професійних soft skills студентів. Гуманітарний вісник. Серія: Педагогіка. 2022. № 8(56). С. 93–98.
Овдійчук В. Цифрова компетентність як одна з базових компетентностей майбутніх учителів інформатики. Освіта. Інноватика. Практика. 2025. 3 (13), 64–69. DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i3-010
Савіцька В. В. Теоретико-методологічні основи проєктування освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах цифровізації. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти: колективна монографія / за заг. ред. Л. З. Ребухи. Тернопіль: ЗУНУ, 2022. С. 67–83.
Сікора Я. Б. Теоретико-методичні засади системи професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій в умовах цифровізації: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. Житомир, 2025. 709 с.
Aldulaimi S. H. Leadership soft skills in higher education institutions. Social Science Learning Education Journal. 2018. Vol. 3, No. 7. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.15520/sslej.v3i7.2219.
Basilotta Gómez Pablos V., García-Valcárcel A., Vázquez-Martínez A. Teachers’ digital competencies in higher education: a systematic review. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2022. Vol. 19. Article 8. DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-022-00314-7.
Bikse V., Lusena-Ezera I., Rivza P., Rivza B. The development of digital transformation and relevant competencies for employees in the context of the impact of the COVID-19 pandemic in Latvia. Sustainability. 2021. Vol. 13, No. 16. Article 9233. DOI: https://doi.org/10.3390/su13169233.
Cimatti B. Definition, development, assessment of soft skills and their role for the quality of organizations and enterprises. International Journal for Quality Research. 2016. Vol. 10, No. 1. P. 97–130. DOI: https://doi.org/10.18421/IJQR10.01-05.
Coelho M. J., Martins H. The future of soft skills development: a systematic review of the literature of the digital training practices for soft skills. Journal of e-Learning and Knowledge Society. 2022. Vol. 18, No. 2. P. 78–85. DOI: https://doi.org/10.20368/1971-8829/1135576.
Franco P. F., DeLuca D. A. Learning through action: creating and implementing a strategy game to foster innovative thinking in higher education. Simulation & Gaming. 2019. Vol. 50, No. 1. P. 23–43. DOI: https://doi.org/10.1177/1046878118820892.
Golowko N. The need for digital and soft skills in the Romanian business service industry. Management and Marketing. 2018. Vol. 13, No. 1. P. 831–847. DOI: https://doi.org/10.2478/mmcks-2018-0008.
Laker D., Powell J. The differences between hard and soft skills and their relative impact on training transfer. Human Resource Development Quarterly. 2011. Vol. 22, No. 1. P. 111–122. DOI: https://doi.org/10.1002/hrdq.20063111.
Law N., Woo D., Wong G. A global framework of reference on digital literacy skills for indicator 4.4.2 : monograph. Montreal: UNESCO Institute for Statistics, 2018. URL: http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/ip51-global-framework-reference-digital-literacy-skills-2018-en.pdf.
Tomczyk Ł., Potyrała K., Wójcik M., et al. Digital competence among pre-service teachers: a global perspective. Evaluation and Program Planning. 2024. Vol. 105. Article 102449. DOI: https://doi.org/10.1016/j.evalprogplan.2024.102449.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.