ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОДНОПАЛАТНИХ ПАРЛАМЕНТІВ КРАЇН АФРИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2023.2.04Ключові слова:
депутат, країна, населення, однопалатний парламент, унікамералізм, АфрикаАнотація
Метою дослідження є виявлення особливостей формування та структурної організації однопалатних парламентів країн Африки з використанням методик порівняльного та кореляційного аналізу. Проаналізовано терміни повноважень однопалатних парламентів та чисельність їхнього депутатського корпусу. Згруповано однопалатні парламентські системи країн Африки за загальною чисельністю депутатів із виділенням п’яти груп країн. Проведено також групування країн за часткою жінок в однопалатних парламентах та кількістю жителів, що припадають на одного депутата парламенту. Виявлено пряму кореляційну залежність чисельності депутатів однопалатних парламентів від чисельності населення країн, розмірів державної території та кількості адміністративно-територіальних одиниць першого та другого ієрархічних рівнів. Встановлено, що однопалатні парламентські системи країн Африки характеризуються домінуванням п’ятирічного терміну тривалості каденції депутатів, великою варіативністю в чисельності депутатського корпусу, частці жінок, обраних до парламенту, а також кількості населення, що припадає на одного депутата.
Посилання
Панкевич О. З. Державне право зарубіжних держав : підручник. Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 260 с.
Список парламентів країн світу. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_парламентів_ країн_світу (дата звернення: 10.03.2023).
Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. К. : Програма Л, 1995. 136 с.
Шаповал В. М. Конституційні системи зарубіжних країн : навч. посібник. К. : Вища школа, 1992. 135 с.
Шаповал В. М. Парламент. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Parlament (дата звернення: 15.03.2023).
Aïvo F. J. Les constitutionnalistes et le pouvoir politique en Afrique. Dans Revue française de droit constitutionnel.2015. № 4 (104). P. 771–800. URL: https://www.cairn.info/revue-francaise-de-droit-constitutionnel-2015-4-page-771.htm (data of access: 15.03.2023)
Baché D. Mali: le fonctionnement et les priorités du Conseil national de transition. RFI, 2020, 9 décembre. URL: https://www.rfi.fr/fr/afrique/20201209-mali-le-fonctionnement-et-les-priorit% C3%A9s-du-conseilnational-de-transition (data of access: 15.03.2023).
Constitution de la République Tunisienne 2022. URL: https://www.jurisitetunisie. com/tunisie/codes/Constitution_2022/menu-4.html (data of access: 10.03.2023).
Eboussi-Boulaga F. Les conferences nationales en Afrique noire. Paris : Karthala, 2003. 240 p.
Ghana. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/place/Ghana/Daily-life-and-socialcustoms (data of access: 10.03.2023).
IPU PARLINE database : Structure of parliaments. URL: https://data.ipu.org/compare?field=country%3A%3Afield_structure_of_parliament#pie (data of access: 15.03.2023).
Jeugue Doungue M. Elections, constitutions et transitions démocratiques en Afrique. Bulletin de l'APDHAC. 2015. № 42, Vol. 1. P. 1–2.
Keneck-Massil J. Changement constitutionnel et durée au pouvoir en Afrique : une approche économique. Dans Revue d'économie politique. 2019. № 1, Vol. 129. P. 105–135. URL: https://www.cairn.info/revue-deconomie-politique-2019-1-page-105.htm (data of access: 14.03.2023).
Koubakin R. Au Bénin, la prochaine legislature ne durera que trois ans. URL: https://www.dw.com/fr/beninelections-legislatives-inclusives/a-64266457 (data of access: 15.03.2023).
List of legislatures by female members. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_ legislatures_by_female_members (data of access: 15.03.2023).
List of legislatures by number of members. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_ legislatures_by_number_of_members (data of access: 10.03.2023).
Political structure in Eritrea. Еritrea.be. URL: http://www.eritrea.be/old/eritrea-government.htm (data of access: 15.03.2023).
Roussignon H. Les nouvelles constitutions africaines : la transition démocratique. Toulouse : Presses de l’IEP de Toulouse, 1995. 202 p.
Somali K. Le parlementdans le nouveau constitutionnalisme en Afrique. Essaid’ analyse comparée à partir des exemples du Bénin, du Burkina Faso et du Togo. Droit. Université du Droitet de la Santé - Lille II, 2008. 492 p.
Tall M. Les parlements dans les Etats francophonesd’ Afrique noire : essai sur le Burkina Faso, la Côte d’Іvoire, le Togo et le Sénégal. Thèsedroit public, Poitiers, 1986, 463 p.
Tchad : l’Union africaine exige une «transition démocratique en dix-huit mois». Le Monde. 2021.
mai. URL: https://www.lemonde.fr/afrique/article/2021/05/21/tchad-l-union-africaine-exige-une-transitiondemocratique-en-dix-huit-mois_6080976_3212.html (data of access: 14.03.2023).
Thirio C. Transitions politiques et changements constitutionnels en Afrique. Le phénomène constituent. Actes de colloques de l’IFR. Toulouse : Presses de l'Université Toulouse Capitole, 2017. P. 29–49.
