ОПОРНИЙ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ КАРКАС ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2025.5.16Ключові слова:
опорний туристсько-рекреаційний каркас, туристський маршрут, туристський потік, туристичне ядро, осіАнотація
Досліджено процес формування та розвитку опорного туристсько-рекреаційного каркасу Житомирської області, починаючи з 1950-х років дотепер. Дослідження спирається на системно-структур- ний аналіз, просторово-часовий і просторово-функціональний підходи. Для візуалізації наявного туристсько-рекреаційного простору області застосовувалися геоінформаційні технології. Використовувалася програма GOOGLE/DYNAMICWORLD/V1 на основі програми ArcGIS PRO та R для аналізу наявних туристсько-рекреаційних ресурсів області. Подано авторське визначення опорного туристсько-рекреаційного каркасу території, що включає лінійно-вузлову систему просторової організації туристсько-рекреаційної діяльності, в якій вузлами є розвинені туристські території, котрі мають стабільні й регулярні національні та транспортно-комунікаційні зв’язки між собою. Розглянуто способи класифікації просторових структур туризму та рекреації. До 1990 р. область мала нерозвинений опорний туристсько-рекреаційний каркас із малочисельними відомими локусами для відвідування, тобто лінійний тип, який поступово перейшов до складні- шого моноцентричного радіально-кільцевого типу із центральним опорним ядром прибуття – Житомиром.Установлено, що опорний туристсько-рекреаційний каркас області формується на основі чотирьох туристсько-рекреаційних районів: Бердичівського, Житомирського, Звягельського та Коростенського. Кожен район має свою розгалужену систему туристсько-рекреаційного потенціалу, осі зі своїм центральним туристичним ядром другого рангу. Дослідження виявило низку чинників впливу на розвиток. Установлено, що на підставі комплексного оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу в Житомирський області є підґрунтя для розвитку різних видів туризму: подієвого, спортивного, музейного, сакрального, екологічного, спортивного, сільського, екологічного, лікувально-оздоровчого. Аналіз зародження та поточного стану, а також перспектив розвитку опорного туристсько-рекреаційного каркасу Житомирської області дають змогу зробити висновок про його стійкість. Результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення регіональної політики в галузі туризму.
Посилання
Всеукраїнська науково-практична конференція відбулася у Коростені : 28 листоп. 2024 р. в Міському палаці культури ім. Т. Шевченка відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Коростенщини: дослідження, збереження, популяризація». URL: https://ukt.ktdep. zht.gov.ua/?p=3297 (дата звернення: 11.05.2024).
Готелі, ресторани, івенти, басейни, дозвілля. URL: https://chudodievo.com/ (дата звернення: 11.05.2024).
Динаміка податкових надходжень від регіонів за І півріччя 2023 року. Держ. агентство розвитку туризму України. URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/dbn_b_1_3_97/1-1-0-342 (дата звернення: 11.05.2024).
Житомирська область. Децентралізація : веб-сайт. URL: https://decentralization.ua/areas/0412 (дата звернення: 11.05.2024).
Заповідна Житомирщина: рідкісні види та природні особливості. Збірка інформаційних матеріалів / ПРООН/ГЕФ. URL: https://sd4ua.org/wp-content/uploads/2023/03/ukrayinskoyu-6.pdf (дата звернення: 11.05.2024).
Запотоцький С., Горин І. Туристично-рекреаційний потенціал Львівської області: географічні особливості використання та відтворення. Вісник Київського нац. університету ім. Тараса Шевченка. Географія. 2018. № 1 (70). С. 72–79. URL: https://visnyk-geo.knu.ua/wp-content/uploads/2018/09/70-13.pdf (дата звернення: 11.05.2024).
У Житомирі говорили про перспективи повоєнного відновлення сфери туризму. Громадсько-політичний портал міста : веб-сайт. URL: uporzt.com.ua/vlada/194803-u-zhitomir-govorili-pro-perspektivi- povoyennogo-vdnovlennya-sferi-turizmu.html (дата звернення: 11.05.2024).
Замок Радомисль. URL: https://radozamok.com.ua/ (дата звернення: 11.05.2024).
Костел Святої Клари на Житомирщині. Історія та цікаві факти. ZHytomyr–day.com : веб-сайт. 2024. URL: https://zhytomyr-day.com/church-of-st-clare/ (дата звернення: 11.05.2024).
Тищенко С.В. Сільський зелений туризм у контексті розвитку нетрадиційної форми господарювання. Наук. вісник Херсонського держ. університету. Серія : Географічні науки. 2018. Вип. 8. С. 293–301. URL: https://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6976 (дата звернення: 11.05.2024).
Стратегія розвитку Житомирської області до 2027 року. URL: https://oda.zht.gov.ua/wp-content/ uploads/2024/12/proyekt-onovlenoyi-Strategiyi-rozvytku-ZHytomyrskoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku. pdf (дата звернення: 11.05.2024).
Музей «Ремісничий Двір» у Житомирі – що цікавого подивитись? ZHytomyr–day.com : веб-сайт. 2024. URL: https://zhytomyr-day.com/museum-craft-yard-zhytomyr/ (дата звернення: 11.05.2024).
Палац Терещенко–Уварової. URL: https://funtime.com.ua/architecture/uvarovoi (дата звернення: 11.05.2024).
Поліський природний заповідник. URL: http://surl.li/wejmpb (дата звернення: 11.05.2024).
Типологія рекреаційно-туристичних ресурсів як важливий елемент туристичної пропозиції / С.М. Калі-ніченко та ін. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2022. Т. 7. № 1. С. 27–33.
Палац Прушинських–Оржевських. URL: https://funtime.com.ua/architecture/prushinskih-orzhevskih (дата звернення: 11.05.2024).
Царик П., Царик Л. Щодо функціонально-планувальної мережі елементів регіональної туристсько-рекреаційної системи. Рекреаційна географія і туризм. Наукові записки. 2014. № 1. С. 139–145. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/6074/1/Tsaryk.pdf (дата звернення: 11.05.2024).
