ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ: СПЕЦИФІКА, КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ ТА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.2.8Ключові слова:
цифрова компетентність, люди похилого віку; цифрова грамотність; показники сформованості; компоненти цифрової компетентності; програма формування цифрової компетентностіАнотація
Стаття розглядає важливу роль цифрової компетентності у сучасному світі. Мета роботи полягає в схарактеризуванні специфіки цифрової компетентності людей похилого віку, запропонуванні критеріїв сформованості такої компетентності та представленні змісту програми формування цифрової компетентності на прикладі клієнтів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Подільського району м. Полтави. У роботі використовується методологія, яка включає аналіз документів щодо цифрової компетентності та програми її формування, а також проведення опитування слухачів програми (N=360). Визначено, що для людей похилого віку цифрова компетентність включає знання, вміння та навички, мотивацію та відповідальність, що охоплюють різні сфери діяльності в Інтернеті. У цій компетентності виокремлено низку складників (інформаційна та медіа-компетентність; комунікативна компетентність; технічна компетентність; споживча компетентність). Також представлено основні критерії сформованості цифрової компетентності для людей похилого віку (рівень доступу до технологій, базові навички, цифрова грамотність, використання цифрових сервісів та впровадження цифрових технологій у повсякденне життя). Стаття презентує програму формування цифрової компетентності, яка реалізована для клієнтів територіального центру соціального обслуговування, що охоплює 11 тематичних блоків. Опитування слухачів програми виявляє ефективність програми та її вплив на зміну ставлення та навички учасників щодо цифрових технологій. Результати дослідження також підтверджують зростання користування комп'ютерами, Інтернетом, е-сервісами та соціальними мережами серед літніх людей. Отримані дані сприятимуть подальшому вдосконаленню підходів до впровадження програм неформального навчання із формування цифрової компетентності для людей похилого віку.
Посилання
Давиденко Г. Цифрова інклюзія та доступність: соціальна діджиталізація: монографія. Вінниця : ТВОРИ, 2023. 240 с.
Каркач А., Семигіна Т. Зменшення цифрових розривів як складова соціальної роботи з літніми людьми. Ввічливість. Humanitas. 2022. № 3. С. 26–32.
Рашкевич Ю. М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2014.
Семигіна Т. В., Пожидаєва О. В. Формування компетентностей соціальних працівників: міжнародна та локальна практика. Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук. Вінниця : Європейська наукова платформа, 2021. URL: https://doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-1.05
Семигіна T., Рашкевич Ю. Базові поняття системи кваліфікацій у контексті трансформації освітньої парадигми. Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук. Вінниця: Європейська наукова платформа, 2021. URL: https://doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.03
Семигіна Т. В., Федюк В. В. Цифрова компетентність як інструмент регулювання ринку праці. Економіка та суспільство, 2022. № 40. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1476
Blažič B. J., Blažič, A. J. Overcoming the digital divide with a modern approach to learning digital skills for the elderly adults. Educ Inf Technol., 2020. № 25. Р. 259–279.
DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens – With new examples of knowledge, skills and attitudes / European Commission, 2022. URL: https://bit.ly/3nbvpR2
Gauthier T. The value of microcredentials: The employer’s perspective. The Journal of Competency Based Education. 2020. Vol. 5(2). P. 1–6.
He T. et al. Social participation of the elderly in China: The roles of conventional media, digital access and social media engagement. Telematics and Informatics. 2020. Vol. 48. P. 101347.
Muratova D. A. Competence and Competency-Based Approach in Education. Indonesian Journal of Innovation Studies. 2022. Vol. 18. URL: https://doi.org/10.21070/ijins.v19i.648
Punie Y., Brecko B., Ferrari A. DIGCOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. URL: https://bit.ly/3OHWAyX
Recommendation on the European Qualifications Framework for lifelong learning and repealing the recommendation of the European Parliament and of the Council of 23 April 2008 on the establishment of the European Qualifications Framework for lifelong learning /The Council of the European Union, 2017). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32017H0615(01)
Schlomann A., Even C., Hammann T. How Older Adults Learn ICT–Guided and Self-Regulated Learning in Individuals With and Without Disabilities. Front. Comput. Sci. 2022. Vol. 3. P. 803740.
Winne P. H., Hadwin A. F. Studying as self-regulated learning. The educational psychology series. Metacognition in educational theory and practices (Ed. by D. J. Hacker, J. Dunlosky, & A. C. Greaesser). Lawrence Erlbaum Associates Publishers. 1998. P. 277–304.
Zimmerman, B. J. Self-regulated learning and academic achievement: An overview. Educational Psychologist, 1990Vol. 25(1), 3–17.
