ЗМЕНШЕННЯ ЦИФРОВИХ РОЗРИВІВ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.4Ключові слова:
цифровий розрив, цифрова нерівність, цифрова компетентність, слухачі літнього віку, цифрове наснаження, підхід, орієнтований на сильні сторониАнотація
Розвиток інформаційного суспільства спричинив появу цифрових розривів, які вважають свідченням цифрової нерівності та цифрового виключення. Мета дослідження полягає в тому, щоб охарактеризувати специфіку використання цифрових технологій літніми людьми та визначити засоби цифрового наснаження людей цієї вікової групи. У дослідженні використана модифікована модель британської дослідниці Е. Хелсперс (2012), яка містить характеристики доступності цифрових ресурсів. У межах дослідження було проведено опитування 407 клієнтів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Подільського району м. Полтави, серед яких є і слухачі Університету третього віку. Аналіз відповідей респондентів дає підстави для виокремлення таких чинників цифрового розриву літніх людей, як: економічні, соціальні, технічні, інфраструктурні, мовний фактор, а також фактор знань, умінь та навичок (цифрових компетентностей), які мають різні ступені прояву. У статті визначено, що соціальна робота з людьми похилого віку зі зменшення впливу цифрових розривів включає комплекс заходів, ініціатив, стратегій, що використовуються для подолання дії механізмів соціальної та цифрової ексклюзивності з метою забезпечення повноцінної участі індивідів літнього віку у житті мережевого суспільства. Обґрунтовано доцільність використання інноваційного методу – підходу, орієнтованого на сильні сторони клієнтів, задля зменшення впливу цифрових розривів на клієнтів літнього віку. Увагу зосереджено на застосуванні таких технологій у соціальній роботі з літніми людьми під час цифрової інклюзії, як кейс-менеджмент та групи взаємодопомоги, наголошено на важливості гармонійного поєднання індивідуальних та групових методів роботи. У статті надано рекомендації щодо організації соціально-герогогічної роботи з літніми клієнтами територіального центру для цифрового наснаження.
Посилання
Денисюк О. М., Маденова, Ю. В. Організація дозвілля людей похилого віку в громадських та державних установах. Молодий вчений. 2019. № 11. С. 897–902.
Житинська М. О. Освітнє середовище для людей похилого віку: перспективи та можливості розвитку в Україні. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. 2014. № 3–4. С. 12–19.
Кухта М. П. Соціальний потенціал людей старшого віку в Україні : монографія. Київ : КНУКіМ, 2018. 304 с.
Опис Рамки цифрових компетентностей для громадян України / Міністерство цифрової трансформації України, 2021. URL: https://bit.ly/3a7IXu9
Сіленко А. Цифрова нерівність як глобальна соціально-політична проблема. Політичний менеджмент. 2006. № 3. С. 51–61.
Синицька Д. Зеленський пообіцяв безкоштовні смартфони вакцинованим українцям старшим за 60 років. Полтавщина, 2022. 8 лютого. https://poltava.to/news/64649/
Friemel T.N. The digital divide has grown old: Determinants of a digital divide among seniors. New Media & Society. 2016. Vol. 18(2). P. 313–331.
Giannoumis G. A. Regulating Web Content: the nexus of legislation and performance standards in the United Kingdom and Norway. Behavioral Sciences & the Law. 2014. Vol. 32(1). P. 52–75.
Helsper E. J. A corresponding fields model for the links between social and digital exclusion: a corresponding fields model for digital exclusion. Communication Theory. 2012. Vol. 22. P. 403– 426.
Hilbert M. The end justifies the definition: The manifold outlooks on the digital divide and their practical usefulness for policy-making. Telecommunications Policy. 2011. Vol. 35(8). P. 715–736.
Kong S. C., Wang Y. Q., & Lai M. Development and validation of an instrument for measuring digital empowerment of primary school students. CompEd 2019: Proceedings of the ACM conference on global computing education Association for Computing Machinery, Inc. 2019. P. 172–177. URL: https://doi.org/10.1145/3300115.3309523
López Seguí F. et al. An Intergenerational Information and Communications Technology Learning Project to Improve Digital Skills: User Satisfaction Evaluation. JMIR Aging. 2019. Vol. 2(2). DOI: 10.2196/13939
Mathrani A., Sarvesh T. & Umer R. Digital divide framework: online learning in developing countries during the COVID-19 lockdown, Globalisation, Societies and Education, 2021. DOI: 10.1080/14767724.2021.1981253
Mori C. K. Digital inclusion: are we all talking about the same thing? ICTs and sustainable solutions for the digital divide: theory and perspectives. New York : Information Science Reference, 2011. P. 45–64.
Semigina T. Development the strengths-based approaches in modern social work. Paradigms of the Modern Educational Process: Opportunities and Challenges for Society. Dallas : Primedia eLaunch LLS, 2019. P. 96–105.
Sieck C. J. et al. Digital inclusion as a social determinant of health. NPJ Digital Medicine. 2021. Vol. 4(1). P. 52. doi:10.1038/s41746-021-00413-8
Tai K.-T., Porumbescu G., Shon, J. Can e-participation stimulate offline citizen participation: an empirical test with practical implications. Public Management Review. 2020. Vol. 2(2). P. 278–296.
