ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В СІМ’ЯХ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ

Анотація

Метою статті є теоретичне обґрунтування підходів до дослідження проблеми домашнього насильства у сім’ях ветеранів війни та визначення концептуальних засад аналізу цього явища. Основний акцент зроблено на комплексному розгляді психологічних, соціально-економічних та правових чинників, що впливають на виникнення і розвиток насильства у родинах ветеранів війни. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, який поєднує соціологічний, психологічний і правовий аналіз. Використано методи теоретичного узагаль- нення, порівняльного аналізу наукових джерел, контент-аналізу законодавчих актів та міжнародних документів.Застосування структурно-системного підходу дало можливість виокремити ключові чинники ризику домаш- нього насильства у сім’ях ветеранів, серед яких посттравматичний стресовий розлад, проблеми адаптації до мирного життя та доступ до зброї. Наукова новизна роботи полягає у запропонованому системному огляді теоретичних підходів до вивчення домашнього насильства з урахуванням бойового досвіду та його наслідків.Обґрунтовано необхідність адаптації класичних моделей насильства (соціокультурної, психологічної, циклічної) до специфіки військової травми. Запропоновано концептуальні засади, що поєднують правові механізми захис- ту постраждалих із соціально-психологічними програмами підтримки ветеранів і членів їхніх родин. Зроблені висновки свідчать, що домашнє насильство у сім’ях ветеранів війни є комплексним феноменом, який формується на перетині індивідуальних психотравм, соціально-економічних проблем та культурних чинників. Подолання цієї проблеми можливе лише за умов поєднання психологічної допомоги (лікування ПТСР, навчання навичкам управ- ління емоціями), соціальної підтримки (реабілітація, консультування родин, інтеграція у громаду) та правових заходів (невідворотність покарання, розвиток кризових служб). Подальші дослідження варто зосередити на емпіричному аналізі поширеності насильства у ветеранських сім’ях України, вивченні гендерних аспектів про- блеми та вивченні міжнародного досвіду профілактики.