МОВА ВОРОЖНЕЧІ ТА КІБЕРБУЛІНГ: ЯК ПОПЕРЕДИТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПРО НЕБЕЗПЕКУ

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування таких інтернет-загроз як мова ворожнечі та кібербулінг і запропоновано методичні прийоми для ознайомлення з ними здобувачів початкової освіти. Актуальність порушеної проблеми обумовлюється значним зростанням кількості шахрайських дій, організованого психологічного впливу та інших методів свідомої чи неусвідомленої злочинної діяльності, особливо вразливими до яких є діти. Розпізнавати такі загрози та вміти їм протистояти може лише підготовлена особа, яка знає правильний алгоритм дій у тих чи інших небезпечних ситуаціях, під час взаємодії з іншими користувачами Інтернету чи матеріалами, які в ньому розміщено. Визначено, що мова ворожнечі – це будь-яка комунікація чи поведінка, що виявляється в приниженні людей за ознаками, яких вони змінити не можуть і не мусять. Означений феномен шкодить жертвам і суспільству, перетворюючись на загальноприйняту практику спілкування в мережі Інтернет, що руйнує повагу до людської гідності. Розглянуто приклади роботи педагогів у цьому напрямі під час ранкових зустрічей чи виховних годин, що полягають у культивуванні толерантності в здобувачів початкової освіти, виробленні в них навичок реагування на некоректну поведінку інших користувачів Інтернету, формуванні активної громадянської позиції. Проаналізовано кібербулінг, як систематичну поведінку, спрямовану на залякування, провокування гніву чи ображання особи із застосуванням цифрових технологій. Разом з тим, що Інтернет розширює сферу розповсюдження кібербулінгу, в ньому залишаються цифрові сліди – докази, які дозволять зупинити цькування та притягти агресора до поведінки. Сутність пропедевтичної роботи в початковій школі полягає в ознайомленні дітей з сутністю проблеми, ознаками прояву кібербулінгу, вироблення стратегії протистояння та виховання усвідомлення ступеня юридичної відповідальності за систематичне приниження гідності іншої людини. Зроблено висновок, що при роботі з дітьми молодшого шкільного віку донесення інформації з пропедевтичною метою має бути дозованим, щоб не спричинити протилежний ефект зацікавленості.