ПРОФЕСІЙНА РЕФЛЕКСІЯ У КОНТЕКСТІ ПРОЄКТУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ІНКЛЮЗИВНО- РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження рівня рефлексивного компоненту проєктувальної компетентності педагогів інклюзивно-ресурсних центрів. В умовах відсутності професійного стандарту для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів із чітко визначеними вимогами до їх компетентностей. автор продовжує аналітичну роботу щодо рефлексії як компоненту компетентності - важливої умови засвоєння професійних знань і формування професійного мислення зазначених педагогічних працівників Проєктування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти з особливими освітніми потребами та інклюзивного освітнього середовища передбачає прогнозування перебігу та результатів діяльності, можливих перебігу подій, що ґрунтуються на випереджувальному відображенні й неможливі без рефлексивних процесів. За результатами аналізу теоретичних джерел обґрунтовано сутність понять «рефлексія», «педагогічна рефлексія», «професійна рефлексія», «проєктувальна компетентність» та визначено місце і роль педагогічної рефлексії у структурі проєктувальної компетентності педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів. У дослідженні взяли участь сто педагогічних працівників ІРЦ Сумської, Львівської та Закарпатської областей. За результатами методики діагностики рівня рефлексивності О.Карпова, виявлено низький з тенденцією до середнього рівень рефлексивності, за опитувальником «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової) - низькі рівні сформованості регуляторної гнучкості, тобто здатності перебудовувати, вносити корекції в систему саморегуляції при зміні зовнішніх і внутрішніх умов та самостійності як показника розвиненості регуляторної автономності. Водночас педагоги продемонстрували високі показники у сфері планування та оцінювання результатів. За узагальненими результатами досліджувані мають низький рівень рефлексії та середній рівень саморегуляції.