ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Анотація

Метою статті є аналіз стану сучасних наукових досліджень з підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації культурно-дозвіллєвої діяльності. Саме дозвіллєва сфера представляє природну потребу дитини. Однак лише педагогічно організоване дозвілля дає можливість задовольнити дозвіллєві інтереси, нахили, розвити здібності, таланти дитини. Аналізується досвід зарубіжних країн щодо розробки і впровадження нових навчальних програм підготовки вчителів. Зазначається, що з усіх якостей майбутнього педагога американські дослідники ключовими вважають здатність до емпатії, ефективне неформальне спілкування та оптимістично налаштовану комунікабельність. У статті висвітлюються вектори сучасних українських наукових пошуків щодо підготовки майбутніх вчите- лів початкової школи. Серед них: розробка теоретичних засад позашкільної виховної роботи та функціонування позашкільних закладів, теоретико-методологічні засади культурно-дозвіллєвої діяльності, виховання духовної особистості та раціоналізація організованого дозвілля, організація виховної та культурно-дозвіллєвої діяльнос- ті у школі, підготовка майбутнього вчителя початкової школи до культурно-дозвіллєвої діяльності. Науковці роблять різні акценти на значенні культурно-дозвіллєвої діяльності у школі. Одні вважають культурно-дозвіллє- ву діяльність необхідним складником системи виховання, інші – розглядають організаційний аспект культурно- дозвіллєвої діяльності як ключовий або розуміють вільний час як умову поглиблення знань, соціалізації особис- тості, прояву здібностей, талантів дітей. Підсумовуючи, зазначимо, що сьогодні триває пошук шляхів та умов покращення педагогічної підготовки до організації культурно-дозвіллєвої діяльності в умовах позаурочної, поза- класної роботи. Науковці пропонують такі шляхи покращення підготовки: інтеграцію управлінських зусиль суб’єктів системи професійної підготовки; оновлення змісту теоретичної, методичної, практичної підготовки; перегляд змісту вузівських підручників; впровадження активних методів навчання; введення нових дисциплін.