ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ АКАДЕМІКА ОЛЕКСАНДРИ САВЧЕНКО: ВІД ВИТОКІВ ДО СУЧАСНОСТІ

Анотація

У статті висвітлено результати дослідження щодо особистого внеску відомої української вченої Олександри Яківни Савченко в проблему модернізації початкової освіти в Україні в різні історичні періоди. Зокрема авторка класифікувала їх наступним чином: трансформація початкової освіти в Україні першого десятиліття її незалежності (потреба у формуванні нової освітньої політики, адаптації до змінених соціально-економічних умов, збереженні та розвитку національно-культурних цінностей); оновлення початкової освіти з впровадженням особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів до навчання (спрямованість на розвиток творчих здібностей, самостійності та взаємодопомоги учнів, формування їх ключових і предметних компетентностей); реформування початкової освіти в умовах Нової української школи (реалізація ідей дитиноцентризму, партнерства, інноваційності та інклюзивності). Основну увагу в дослідженні спрямовано на виявлення ключових ідей та концептуальних засад щодо модернізації початкової освіти, а також їх актуальність та значущість для сучасного освітнього процесу. Визначено та обґрунтовано, що наукова спадщина академіка О. Савченко має теоретичне та практичне значення для розвитку національної освіти, зокрема початкової. Акцентовано увагу на тому, що вчена О. Савченко була ідейною натхненницею компетентнісної початкової освіти, розробницею системи ключових компетентностей, а також прихильницею дитиноцентризму, педагогіки партнерства, інноваційності та інклюзивності в освіті, що є міцним підґрунтям ідей Нової української школи. Отже, результати дослідження дозволяють стверджувати, що наукова спадщина академіка Олександри Савченко є невичерпним джерелом натхнення та орієнтиром для сучасних педагогів, які прагнуть до постійного вдосконалення.