ФОРМУВАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано проблему формування зв’язного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями (ІП); провідними поняттями визначено такі, як «формування зв’язного мовлення», «фразове мовлення», «індивідуальний підхід». Проаналізовано теоретичний аспект розвитку проблеми формування зв’язного мовлення дітей з ІП; розглянуто традиційні та інноваційні підходи з корекційно-розвивальної роботи з дітьми з ІП; окреслено етапи та методики з розвитку мовлення дітей. У статті було визначено, що для ефективної корекційно-розвивальної роботи з дітьми з ІП потрібно застосовувати «індивідуальний підхід». Констатовано, що індивідуальний підхід – це психолого-педагогічний принцип, який ґрунтується на унікальному підході до дитини враховуючі її потреби та можливості для досягнення результату. Виявлено та обґрунтовано та компоненти для реалізації та ефективної роботи з дітьми з ІП для вдосконалення та покращення мовленнєвих навичок. Також з’ясовано причини мовленнєвих труднощів у дітей з ІП (комунікативні, регулюючі, пізнавальні); охарактеризоване мовлення дітей з ІП, його особливості. У статті було доведено, що для ефективного розвитку мовлення дитини потрібно розвивати і скупні компоненти, такі як: когнітивні навички, соціально адаптаційні, комунікація з однолітками та педагогами. Розкрито основні проблеми формування мовленнєвого розвитку та розглянуто запропоновані науковцями методи та прийоми для усунення недоліку порушення мовлення. Проаналізовано проблему та обґрунтовано важливість раннього втручання та особливого значення розпочинати корекційно-розвивальну роботу саме в дошкільному віці.