ЛІНГВІСТИЧНА І ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/apv/2025.2.14

Ключові слова:

мовні одиниці, лінгвістична компетентність, філософія мови, професійна підготовка, майбутній учитель початкових класів, педагогічна лінгвістика

Анотація

У статті розглянуто лінгвістичну і філософську інтерпретацію мовних одиниць у контексті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Автор акцентує увагу на значущості формування лінгвістичної компетентності здобувачів педагогічної освіти як ключового компонента фахової майстерності сучасного педагога. У фокусі дослідження – теоретичні підходи до визначення мовної одиниці та її ролі в мовленнєвій діяльності, а також філософський вимір мови як форми мислення, пізнання і конструювання реальності. Здійснено аналіз сутності поняття «лінгвістична компетентність» як здатності до глибокого розуміння мовної системи, її функцій і структурних елементів. Наголошено, що для майбутнього вчителя початкової школи важливо не тільки володіти базовими знаннями з мовознавства, а й уміти інтерпретувати мовні явища з точки зору їх смислового та філософського навантаження, а також ефективно застосовувати ці знання у практиці навчання молодших школярів. Особливу увагу приділено філософії мови як напрямові, що поглиблює розуміння взаємозв’язку мови, мислення й культури. Доведено, що включення філософських підходів до мовної освіти сприяє формуванню в майбутніх педагогів критичного мислення, здатності до рефлексії та інтерпретації мовних явищ у широкому контексті культурної і професійної комунікації. У статті також окреслено основні методичні підходи до викладання мовного матеріалу в курсі «Теоретичні основи початкового курсу української мови», що базуються на поєднанні структурно-функціонального та філософсько-лінгвістичного аналізу. Такий інтегрований підхід дозволяє майбутнім учителям формувати не лише знання про мову як систему, а й розвивати мовленнєве чуття, педагогічну рефлексію та готовність до творчого застосування мовознавчих знань у професійній діяльності.

Посилання

Бахмат Н.В., Войцеховська С.А. Лінгводидактична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: зміст і шляхи формування. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2020. № 2 (96). С. 35–44.

Державний стандарт початкової освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-п (дата звернення: 14.04.2025).

Мартіна О.В., Третяк Н.В. Організація комунікативно-мовленнєвої діяльності як оптимізація розвитку культури мовлення молодших школярів. Сучасні технології початкової освіти: реалії та перспективи : зб. наук. праць / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Київ: Міленіум, 2021. Вип. 4. С. 209–213.

Пасічник С.І. Філософія мови як підґрунтя формування мовної особистості. Філологічні трактати. 2018. Т. 10, № 3. С. 41–45.

Шевченко Л.С. Теоретико-методологічні основи філософії мови. Проблеми філософії. 2019. № 4. С. 98–104.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-27

Як цитувати

МАРТІНА, О., & ТРЕТЯК, Н. (2025). ЛІНГВІСТИЧНА І ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ. Acta Paedagogica Volynienses, (2), 99–105. https://doi.org/10.32782/apv/2025.2.14

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 ПОЧАТКОВА ОСВІТА