ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ: КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/apv/2025.5.4

Ключові слова:

комунікативна компетентність, діти шостого року життя, мовленнєвий розвиток, критерії, показники, рівні, дошкільна освіта, проєктна діяльність

Анотація

У статті розкрито теоретико-методологічні засади формування комунікативної компетентності дітей шостого року життя в контексті сучасних соціокультурних і освітніх викликів. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності мовленнєвого розвитку дітей у період воєнного та суспільно-політичного напруження, коли здатність до діалогу, порозуміння і конструктивної взаємодії набуває особливого значення. Здійснено аналіз психолого-педагогічних і лінгводидактичних підходів до вивчення феномену комунікативної компетентності, її структурних компонентів, критеріїв, показників та рівнів сформованості. Виокремлено чотири взаємопов’язані компоненти комунікативної компетентності: мовленнєвий, соціально-комунікативний, когнітивно-діяльнісний та емоційно-ціннісний. У межах кожного визначено відповідні критерії та показники, що відображають рівень володіння дитиною лексико-граматичними засобами мови, здатність до діалогу, аргументації, соціальної взаємодії, емоційного реагування. Запропоновано п’ятирівневу шкалу оцінювання сформованості комунікативної компетентності (початковий, нижче середнього, середній, вище середнього, високий), що дає змогу здійснювати більш диференційований моніторинг розвитку дітей. Обґрунтовано важливість урахування феномену child-directed communication, діалогічної взаємодії та впливу цифрового середовища на мовленнєво-комунікативний розвиток. Отримані результати можуть бути використані педагогами для діагностики та планування освітньої взаємодії, спрямованої на формування ефективної комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Державного стандарту дошкільної освіти.

Посилання

Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція та поради для організації освітнього процесу. (2021). Практика управління дошкільним закладом. URL: https://ezavdnz.mcfr.ua/book?bid=37876

Богуш, А. М. (2000). Дошкільна лінгводидактика: Теорія і практика. Запоріжжя: Просвіта.

Гавриш, Н. В. (2002). Розвиток мовленнєтворчої діяльності в дошкільному дитинстві: автореф. дис. на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. Київ. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/7896

Котик, Т. М. (2005). Теорія і практика становлення та розвитку української дошкільної лінгводидактики: автореф. дис. д-ра пед. наук. Одеса: Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського.

Луценко, І. О. (2013). Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку: автореф. дис. д-ра пед. наук. Київ: Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова.

Овчарук, О. В. (2003). Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти. Київ: К.І.С.

Пасічніченко, А. В. (2020). Соціально-комунікативна компетентність вихователя закладу дошкільної освіти як умова успішної педагогічної діяльності. Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 13–15.

Піроженко, Т. О. (2004). Психологія комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини: автореф. дис. д-ра психол. наук. Київ: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/aref/20081124039491

Пономаренко, Т., & Науменко, М. (2023). Формування комунікативної компетентності в дітей шостого року життя у проєктній діяльності. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 39(1), 59–66. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2023.399

De León, L., & García-Sánchez, I. M. (2021). Language socialization at the intersection of the local and the global: The contested trajectories of input and communicative competence. Annual Review of Linguistics, 7, 421–448. DOI: 10.1146/annurev-linguistics-011619-030538

Goleman, D. (1995). Emotional Intelligence. New York: Bantam Books

Mustonen, R., Torppa, R., & Stolt, S. (2022). Screen time of preschool-aged children and their mothers, and children’s language development. Children, 9(10), 1577. DOI: 10.3390/children9101577

Schick, J., Fryns, C., Wegdell, F., Laporte, M., Zuberbühler, K., van Schaik, C. P., Townsend, S. W., & Stoll, S. (2022). The function and evolution of child-directed communication. PLoS Biology, 20(5), e3001630. DOI: 10.1371/journal.pbio.3001630

Van der Veen, C., de Mey, L., van Kruistum, C., & van Oers, B. (2017). The effect of productive classroom talk and metacommunication on young children's oral communicative competence and subject matter knowledge: An intervention study in early childhood education. Learning and Instruction, 48, 14–22. DOI: 10.1016/j.learninstruc.2016.06.001

Van der Wilt, F., Bouwer, R., & Van der Veen, C. (2022). Dialogic classroom talk in early childhood education: The effect on language skills and social competence. Learning and Instruction, 77, 101522. DOI: 10.1016/j.learninstruc.2021.101522

Yakubova, G. (2021). The effect of deprivation on pre-preschool communication skills and psychological development. Psychology and Education, 58(1), 2031-2040. ISSN 0033-3077. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/efc0/280ac618e3a3b3a101f7a6cc0b06bce5a70b.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-19

Як цитувати

НАУМЕНКО, М. (2025). ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ: КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ. Acta Paedagogica Volynienses, (5), 26–32. https://doi.org/10.32782/apv/2025.5.4

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА