ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ: КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ

Анотація

У статті розкрито теоретико-методологічні засади формування комунікативної компетентності дітей шостого року життя в контексті сучасних соціокультурних і освітніх викликів. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності мовленнєвого розвитку дітей у період воєнного та суспільно-політичного напруження, коли здатність до діалогу, порозуміння і конструктивної взаємодії набуває особливого значення. Здійснено аналіз психолого-педагогічних і лінгводидактичних підходів до вивчення феномену комунікативної компетентності, її структурних компонентів, критеріїв, показників та рівнів сформованості. Виокремлено чотири взаємопов’язані компоненти комунікативної компетентності: мовленнєвий, соціально-комунікативний, когнітивно-діяльнісний та емоційно-ціннісний. У межах кожного визначено відповідні критерії та показники, що відображають рівень володіння дитиною лексико-граматичними засобами мови, здатність до діалогу, аргументації, соціальної взаємодії, емоційного реагування. Запропоновано п’ятирівневу шкалу оцінювання сформованості комунікативної компетентності (початковий, нижче середнього, середній, вище середнього, високий), що дає змогу здійснювати більш диференційований моніторинг розвитку дітей. Обґрунтовано важливість урахування феномену child-directed communication, діалогічної взаємодії та впливу цифрового середовища на мовленнєво-комунікативний розвиток. Отримані результати можуть бути використані педагогами для діагностики та планування освітньої взаємодії, спрямованої на формування ефективної комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Державного стандарту дошкільної освіти.