ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-МЕТОДУ У ФОРМУВАННІ ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Анотація

У статті розглянуто особливості застосування кейс-методу у процесі формування просторового мислення учнів у процесі вивчення економічної та соціальної географії. Просторове мислення визначено як ключову складову географічної освіти, що забезпечує здатність учнів до комплексного аналізу територіальних процесів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та прогнозування соціально-економічного розвитку. Підкреслено, що традиційні методи навчання не завжди дозволяють ефективно розвивати цей вид мислення, тому актуалізується потреба у використанні інноваційних технологій. Однією з найбільш результативних у цьому контексті є кейс-метод, що передбачає розв’язання навчальних ситуацій, побудованих на основі реальних або змодельованих проблем. Проаналізовано методику впровадження кейсів у курс економічної та соціальної географії, зокрема етапи роботи: постановка проблеми, аналіз різних джерел інформації (картографічних, статистичних, текстових), обговорення варіантів рішень та презентація результатів. Показано, що робота з кейсами сприяє розвитку критичного та прогностичного компонентів просторового мислення, формує аналітичні та комунікативні навички учнів. Особливу увагу приділено використанню цифрових ресурсів, які розширюють можливості кейс-технологій та роблять їх більш наближеними до реальних потреб суспільства. Визначено виклики впровадження кейс-методу у шкільну практику: недостатня кількість навчально-методичних матеріалів, обмежені часові рамки уроків, недостатня підготовка вчителів. Перспективи подальшого розвитку пов’язані зі створенням банку географічних кейсів, інтеграцією цифрових технологій та системною підготовкою майбутніх педагогів. Запропоновано методичні рекомендації щодо організації навчального процесу з використанням кейсів, які сприятимуть більш ефективному формуванню просторового мислення школярів та підвищенню якості географічної освіти.