ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗДО ДО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

У статті висвітлено основні тенденції процесу формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами. На основі застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження визначено основні напрями фахової підготовки студентів до роботи з такими дітьми. Констатовано факт позитивних зрушень в системі сучасної педагогіки щодо роботи з дітьми з особливостями індивідуального розвитку; окреслено низку суперечностей, вирішення яких сприятиме виконанню завдань інклюзивної освіти. Результати аналізу наукових джерел засвідчили факт існування труднощів, яких відчуває сучасна інклюзивна освіта: відсутність у педагогів належної мотивації до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, методологічна та психологічна неготовність до викладання дисциплін для цієї категорії дітей. Узагальнено позиції вчених та практиків щодо напрямів удосконалення інклюзивної освіти, при цьому стверджується, що підготовка вихователя до роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, має бути багатогранною і багатоаспектною. Визначено дисципліни, на яких має ґрунтуватися процес підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності: педагогіка, психологія, методика навчання, дефектологія тощо. Представлено дискусію вчених щодо тлумачення поняття «готовність майбутніх вихователів ЗДО до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами», обґрунтовано авторську позицію щодо визначення означеного феномена. Окреслено компоненти готовності майбутнього педагога до навчання та виховання дітей з особливими освітніми проблемами: теоретичний, практичний та особистісний. Запропоновано перспективні напрями вдосконалення процесу підготовки майбутніх вихователів до навчання і виховання дітей з особливими освітніми проблемами. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень з означеної проблеми.