ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ В ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРІ НА ФОРТЕПІАНО
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2022.6.14Ключові слова:
урок музики, творчі здібності, види музичної діяльності, структура творчої уяви, початковий етап навчання гри на фортепіаноАнотація
В статті зазначається, що творчі завдання завжди постають перед людиною як завдання, спосіб вирішення якого здобувачам освіти невідомий. Зазначається, що в міру отримання знань відкриваються широкі можливості самостійного пошуку. Доведено, що автоматизовані вміння, узагальнені поняття, евристичні методи та прийоми, а головне – активне ставлення до пізнання, сама пізнавальна діяльність, динаміка її мотивів – взаємозв'язок та розвиток усіх цих компонентів призводять до формування складного процесу, що лежить в основі творчості. Розглядаючи поняття «творча уява» та «креативність» як суб'єктивно-об'єктивні явища, можна сказати, що до них включаються і процесуально-діяльні та результативні компоненти. Описано, що для того щоб наголосити на діяльно-практичній стороні творчості, вказати на необхідність активності та самостійності суб'єкта у творчому процесі, використовуються терміни «творча активність» та «творча самостійність». Доведено, що творчий процес можливий і необхідний у всіх галузях та сферах діяльності і, насамперед, у мистецтві, у педагогічній науці та практиці. Наголошено на тому, що з формуванням професійних навичок в здобувачів освіти та з формуванням креативності й творчого інтересу до занять тісно пов'язаний операційно-творчий компонент. Тому педагогам слід звернути увагу на розвиток музичного сприйняття, формування правильних навичок гри у класі фортепіано, важливо ставити перед юними піаністами певні завдання, спрямовувати молодь на досягнення результату. Зазначається, що емоційне сприйняття музики сприяє її кращому засвоєнню, встановленню закономірних зв'язків між звуками мелодії, породжує в свідомості перші яскраві образи. Емоційна чуйність піддається розвитку.
Посилання
Грищенко Т. Зміст і організація форми музично-естетичного виховання в гімназіях України: Перша половина 19 ст. Рідна школа. 2001. № 11. C. 67–69.
Кемеровська О. Мистецтво у розкритті творчого потенціалу дитини. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. Київ: Генезис, 2008. С. 150 - 154.
Михайличенко О.В. Загальні методи музичного навчання. Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип. 27. Київ: Видав. центр КНЛУ, 2004. С. 49–53.
Печерська Е. Удосконалювати музично-творчий розвиток дітей. Початкова школа. 2000. № 6. C. 15–18
Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики. Мистецтво та освіта. 2009. № 1. C. 4–8.
Рева В. Індивідуальні стратегії формування естетичного сприймання музики школярами. Мистецтво та освіта. 2006. № 1. C. 12–15.
Рудницька О. Мистецтво у контексті розвитку духовної культури особистості. Художня освіта і проблеми виховання молоді. Зб. наук, статей. Київ: Міносвіти України, УЗІМН, 2007. С. 3–11.
Сапожнік О. Музично-естетичне виховання: зміст і структурні компоненти. Рідна школа. 2002. № 12. C. 20–22.
Турчин Т. Естетичне виховання молодших школярів у позакласній роботі. Початкова школа. 2008. № 5. C. 16–17.
Чудак В. Музично-естетичне виховання молодших школярів. Початкове навчання та виховання. 2007. № 16–18. C. 15–20.