ДИСКУРСИВНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ АКАДЕМІЧНОГО МОВЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/apv/2025.4.21

Ключові слова:

дискурсивний підхід, академічне мовлення, дискурсивна компетентність, жанрова чутливість, аргументація

Анотація

Дослідження спрямоване на перевірку ефективності дискурсивного підходу у формуванні академічного мовлення студентів 2–4 курсів філологічних спеціальностей. Педагогічний експеримент проводився у 2023–2025 рр. зі 67 студентами англійської, французької та італійської філології, які виконували комплекс аналітичних, реконструктивних та продуктивних завдань у багатомовному навчальному середовищі. Використано дискурс-аналіз для виявлення структурних і прагматичних характеристик текстів, порівняльний аналіз для зіставлення міжмовних відмінностей, метод аналізу помилок для діагностики порушень когерентності та аргументації, а також педагогічне моделювання для створення навчальних матеріалів. Завдання охоплювали аналіз автентичних академічних текстів, переписування з урахуванням цільової аудиторії, реконструкцію логіки аргументації та побудову вступів і висновків. Результати показали зростання зв’язності тексту на 27%, скорочення дискурсивних помилок на 31% і підвищення аргументованості викладу на 34%. Оцінювання здійснювалося за узгодженими критеріями, що включали структурну цілісність, логічну послідовність, точність аргументів і релевантність джерел. Студенти старших курсів ефективніше інтегрували інтертекстуальні посилання та працювали з кількома джерелами одночасно, тоді як молодші продемонстрували швидший прогрес у жанровій адаптації. Виявлено поколіннєві особливості цифрової молоді: схильність до «заголовкового» читання, спрощення термінології та фрагментарне опрацювання інформації. Це зумовлює потребу поєднувати дискурсивний підхід із розвитком глибинного читання й критичного мислення. Запропонована модель може бути інтегрована в аудиторні, змішані та дистанційні курси академічного письма й комунікації, а також у міжмовні програми підготовки філологів.

Посилання

Гладка, О. (2022). Особливості формування іншомовної дискурсивної компетентності студентів-філологів в умовах дистанційного навчання. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (202), 118–123. https://doi.org/ 10.32782/2522-4077-2022-1-202-118-123

Куліш, В. (2025). Теоретичні засади дослідження аргументативного та апелятивного впливу наратора (на матеріалі англомовного медіадискурсу). Current issues of linguistics and translation studies, 34, 9–16. https://doi.org/ 10.31891/2415-7929-2025-34-9

Мельник, Н. (2021). Формування навичок академічного письма у студентів філологічних спеціальностей. Іноземні мови, 3, 23–29. https://doi.org/10.32589/2226-4807.3.2021.252228

Bachman, L. F., & Palmer, A. S. (1996). Language testing in practice. Oxford: Oxford University Press.

Berruto, G. (2012). Sociolinguistica dell’italiano contemporaneo. Roma: Carocci.

Blommaert, J. (2005). Discourse: A critical introduction. Cambridge: Cambridge University Press.

Carr, N. (2010). The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains. W.W. Norton & Company.

Charaudeau, P. (2009). Langage et discours. Paris: Hachette.

Denysova N., Tsapro G. (2024) Discourse: From General Notions to Academic Discourse. Закарпатські філологічні студії. 35. 81-88. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.35.14

Fairclough, N. (1992). Discourse and social change. Cambridge: Polity Press.

Flowerdew, J. (1993). An educational, or process, approach to the teaching of professional genres. ELT Journal, 47(4), 305–316. https://doi.org/10.1093/elt/47.4.305

Gryshchenko, O. (2025). The Multiplicity of Discourse: Typological Challenges and Emerging Forms. Закарпатські філологічні студії, 40(1), 54–61. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.40.1.8

Hyland, K. (2009). Academic discourse: English in a global context. London: Continuum.

Liu, Z. (2020). Reading behavior in the digital environment: Changes in reading behavior over the past decade. Journal of Documentation, 76(6), 1103–1120. https://doi.org/10.1108/JD-11-2019-0211

Maingueneau, D. (2014). Discours et analyse du discours. Paris: Armand Colin.

Sobrero, A. A. (1993). Introduzione all’italiano contemporaneo. La variazione e gli usi. Bari: Laterza.

Swales, J. (1990). Genre analysis: English in academic and research settings. Cambridge: Cambridge University Press.

Twenge, J. M. (2017). iGen: Why Today’s Super-Connected Kids Are Growing Up Less Rebellious, More Tolerant, Less Happy – and Completely Unprepared for Adulthood. Atria Books.

van Dijk, T. A. (2008). Discourse and context: A sociocognitive approach. Cambridge: Cambridge University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-03

Як цитувати

КРЕМЕНИЦЬКА, Є., ЖУКОРСЬКА, Л., ОСТАПЕНКО, А., АРДЕЛЬЯНОВ, А., & МЕЗІ, І. (2025). ДИСКУРСИВНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ АКАДЕМІЧНОГО МОВЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ. Acta Paedagogica Volynienses, (4), 151–159. https://doi.org/10.32782/apv/2025.4.21

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 3 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА