ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З ООП В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2025.6.19Ключові слова:
психолого-педагогічний супровід; діти з особливими освітніми потребами; інклюзивне серед- овище; індивідуальна програма розвитку; командна взаємодія; корекційно-розвиткова робота; соціалізація; емоційне благополуччя; інклюзивна освітаАнотація
Мета роботи: проаналізувати сучасні підходи до психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП в інклюзивному освітньому середовищі.Дослідження спрямоване на виявлення ключових чинників, що забезпечують ефективність інтеграції дитини у соціокультурний простір закладу освіти та сприяють її гармонійному розвитку. Методологія: у роботі використано комплекс наукових методів: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури для з’ясування стану розробленості проблеми; системний підхід для визначення структурних компонентів супроводу; моделювання для розробки узагальненої схеми взаємодії фахівців; аналіз вітчизняного досвіду реформування інклюзивної освіти в Україні. Наукова новизна: узагальнено та систематизовано ключові підходи до супроводу дітей з ООП (гуманістичний, діяльнісний, індивідуалізований), що базуються на засадах партнерської взаємодії. Визначено роль команди психолого-педагогічного супроводу не лише як контролюючого органу, а як динамічної системи підтримки, що орієнтована на досягнення автономності учня. Запропоновано авторську узагальнену модель супроводу, яка інтегрує діагностичний, прогностичний, корекційно-розвитковий та моніторинговий етапи. Доведено, що ефективність інклюзії прямо залежить від міждисциплінарної узгодженості дій вчителів, асистентів, психологів та батьків, що дозволяє враховувати специфіку емоційно-вольової сфери дитини. Висновки: встановлено, що психолого-педагогічний супровід є фундаментом успішної інклюзії, який забезпечує не лише академічну успішність, а й соціальну адаптацію та емоційне благополуччя дитини. Доведено, що впровадження індивідуальної програми розвитку (ІПР) має ґрунтуватися на систематичному моніторингу досягнень та гнучкому коригуванні освітніх траєкторій. Результати дослідження підтверджують, що створення безбар’єрного освітнього середовища можливе лише за умови формування інклюзивної компетентності всіх учасників освітнього процесу та переходу до командної стратегії роботи. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі для підвищення ефективності діяльності інклюзивних класів у закладах загальної середньої освіти.
Посилання
Бондар В. І. Система освіти і виховання дітей з особливими освітніми потребами: досвід минулого – погляд у майбутнє. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. 128 с.
Зобенько Н. А., Зорочкіна, Т. С. Особливості психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Академічні студії. серія «педагогіка», (1), 28–34. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.1.
Колупаєва А. А., Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. Київ: «Самміт-Книга», 2009. 272 с.
Кузава І. Б. Актуальні проблеми навчання та виховання дітей в інклюзивному освітньому середовищі [Електронний ресурс Педагогічний часопис Волині. 2016. № 1. С. 97-102.
Луценко І. В. Психологічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Практичний психолог: Школа. 2013. № 10. С. 4-15.
Миронова С. П. Педагогіка інклюзивної освіти: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. 164 с..
Обухівська А. Г. Психологічний супровід інклюзивної освіти : метод. рек. / ред. А. Г. Обухівська. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. 92 с.
Рачова Н. Соціально-педагогічний супровід дітей з особливими потребами. Дефектолог. №10, 2009. С. 4–8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





