РЕЛІГІЙНЕ ВИХОВАННЯ В ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ ЗАКАРПАТТЯ ДОРАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ

Анотація

Мета дослідження – вивчення особливостей релігійного виховання в початкових школах Закарпаття другої половини ХІХ – початку ХХІ століття. Методи дослідження: пошуково-бібліографічний – з метою вивчення архівних і бібліотечних каталогів, фондів з досліджуваної проблеми; контент-аналіз архівних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників, розкладів уроків), історико-географічний – для визначення територіального перепідпорядкування Закарпатського регіону та відповідних трансформацій релігійного виховання у заявлених хронологічних межах та ін. Проведене дослідження засвідчило, що в закарпатській освіті та шкільництві дорадянського періоду (до 1945 р.) спостерігалася взаємодія релігії та освіти. Саме монастирі та інші релігійні організації виступали засновниками перших початкових шкіл. Доведено, що незважаючи на Закон «Ratio edukationis» (1777 р.), який відокремлював релігію від церкви, кількість парафіяльних шкіл зростала. Особливо велику кількість шкіл у краї було відкрито греко-католицькою громадою. Діяльність парафіяльних шкіл регулювалася Законом «Про освіту» (1868 р.). В Закарпатті в межах досліджуваного періоду діяли дві (чоловіча та жіноча) вчительські семінарії, засновниками яких виступала греко-католицька релігійна громада краю. Aктуалізується релігійне виховання в період Другої Світової війни, коли церква стала потужним чинником національно-патріотичного виховання. Навчальний предмет «Релігія та етика» обов’язковий для вивчення як у парафіяльних, так і в державних школах. Релігійне виховання реалізувалося і через зміст інших навчальних предметів, відображалося в підручниках для початкових класів (А. Волошина, О. Духновича та ін.) тощо. З 1945 р. традиції релігійного виховання піддалися нещадному переслідуванню радянською владою, яка вилучила релігійний компонент, заборонила релігійним організаціям відкривати школи, з учителями проводилася ідеологічна робота.