ТИПИ ПАРЕМІЙ ТА ПРИНЦИПИ ЇХНЬОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено поліаспектному аналізу ідіоматичного фонду мови з урахуванням структурного, семантичного й лінгвокультурного аспектів. Особливу увагу звернено на те, що саме прислів‟я та приказки найкраще ілюструють стиль життя, географічне розташування, історію та традиції етнічної спільноти, яка є носієм певної культури. Ідіоматика національної мови відображає систему цінностей, суспільну мораль, світогляд, розуміння самих себе, а також інших людей і народів. Національні цінності, традиції та правила поведінки закарбовані в ідіоматичних фондах мов, а їхнє розкодування та розуміння надзвичайно важливе для успішної міжкультурної комунікації в нинішньому глобалізованому світі, який вимагає глибоких фонових знань від учасників комунікативних процесів. Щодо диференційних ознак фразеологічних одиниць, то розмежовують національну та культурну специфіку фразеологізмів, яка визначається двома чинниками: об‟єктивним, який проявляється в природних і культурних реаліях певного народу, і суб‟єктивним, що припускає вибір мовних засобів у різних мовах для вираження однакових явищ і реалій. Культурна специфіка зумовлена елементами матеріальної чи духовної культури суспільства, його історією, звичаями, природно-географічними особливостями. У лінгвістичній галузі існує низка принципів класифікації паремій, які базуються на опорних словах (лексичні, або енциклопедичні), алфавіті, тематичній групі, місці та часі укладання збірки паремій, на генетичній ознаці (походження народу і мови). Алфавітна класифікація домінує в більшості англійських і українських збірок паремій, проте при алфавітному принципі класифікації різні варіанти однієї паремії розміщуються в різних місцях. Здійснений аналіз вказує на те, що найпоширенішою є тематична класифікація паремій, оскільки саме вона найточніше передає релевантність мовних одиниць до різноманітних сфер діяльності людини. На основі ознаки перекладності/неперекладності виділено паремії та фразеологічні одиниці, які мають еквіваленти в інших мовах, можуть бути перекладені описово, або ж потребують додаткових історико-культурних коментарів та пояснень.