КОМПЛІМЕНТАРНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ З ПОЗИТИВНОЮ ОЦІНКОЮ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК ПЕРІОДУ ВІКТОРІАНСЬКОЇ ДОБИ (на матеріалі твору Джейн Остін “Pride and Prejudice”)

Анотація

Статтю присвячено полівекторному аналізу компліментарних мовленнєвих актів, які мають позитивну оцінку й використовують мовці для того, щоб створити певний емоційний стан адресата та викликати його позитивні почуття. Завдяки їхньому дискурсивному характеру, висловлювання з компліментарними компонентами привертають увагу багатьох учених, проте не всі вони описують компліменти як різновиди структурно-семантичної єдності. Це спричинено семантичними та комунікативно-прагматичними ознаками компліментів. Компліменти можуть базуватися на оцінці рис характеру людини, її зовнішності, одязі, моральних якостях, вміннях та навичках та інше. Перелік потенційних об‟єктів для похвали та компліментів досить великий, проте лише певні з них часто використовують у компліментарних висловлюваннях. Мовленнєвий акт компліменту стосується двох комунікантів – чоловіка та жінки. У мовленні чоловіка компліменти найчастіше стосуються характеру адресата мовлення. Такі мовленнєві акти виникають як результат різноманітної вербальної діяльності, тому що індивідуальні риси характеру співрозмовників реалізовуються саме в таких процесах. У романі Джейн Остін “Pride and Prejudice” переважають компліменти, які звучать у бік жінок. У власній комунікації жінки частіше використовують мовленнєві акти компліменту, проте чоловіки, порівняно із жінками, менш щедрі на компліменти. Найбільшу кількість у мовленнєвих актах становлять компліменти, об‟єктами яких є характер співрозмовників. Жінки переконані, що іншими важливими рисами є зовнішність, місце проживання, а також розумові і фізичні здібності. Чоловіки ж, навпаки, вважають, що, порівняно із зовнішністю, здібності їхніх співрозмовників важливіші, тоді як дім, місце проживання як об‟єкт компліменту взагалі не належить до структури маскулінних компліментарних мовленнєвих актів. Тексти, написані в період правління королеви Вікторії (1837–1902 рр.), викликають особливий інтерес у лінгвістів, оскільки в той час компліменти були прихованими, а не такими відкритими, як у сучасному мовленні. У романі Джейн Остін “Pride and Prejudice” об‟єктами компліментів є чотири категорії: зовнішність, характер, вміння та дім.