DECISION-MAKING FACTORS IN CONDITIONS OF UNCERTAINTY AND THEIR RELATIONSHIPS WITH DISADAPTABILITY IN MILITARY SERVICEMEN
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.2.18Keywords:
military personnel, adaptation, maladaptation, maladaptive behavior, delinquent behavior, decision-making factorsAbstract
The article reveals the theoretical essence of the phenomenon of adaptability and maladaptation, which were considered by many researchers in various professional spheres of activity. The theoretical study of decision-making factors in psychology indicates that decision-making in conditions of uncertainty and risk is determined not so much by the situation, but by a complex of personal qualities of decision-makers, namely impulsiveness, rigidity, rationality, decisiveness, locus of control and other psychological features. Empirical research has shown that both male and female military personnel have an average tendency to avoid choices and to delegate decision-making to others. The results of the study of decision-making factors of male and female military personnel and their interrelationships with maladjustment are presented. It was found that the studied men's tendency to neuropsychological breakdowns, a decrease in the level of behavioral regulation, a violation of the regulatory function of the emotional-volitional sphere and self-esteem, a decrease in the adequacy of the perception of reality are actualized together with an increase in the tendency to use such an unproductive decision-making factor as avoidance, which is manifested in tendency to rationalize questionable alternatives, distraction, procrastination, postponement of decisions along with shifting responsibility to others. A weakening of communicative abilities, an increase in mistrust, misunderstandings with others, increased conflict and deterioration of relations with other team members in the studied men occurs along with an increase in procrastination in making decisions and postponing them. In the studied female servicemen, behavioral regulation violations, an increase in the likelihood of committing suicide attempts, and maladaptation occur together with an increase in the tendency to avoid making decisions, transfer responsibility to others, distraction from decision-making, impulsiveness in decision-making, weakening of the strength of moral convictions and the adequacy of one's own authority in the team , neglect of generally accepted norms of behavior, increase in the manifestation of delinquent behavior is actualized together with an increase in the tendency to switch to small matters.
References
Лисевич М. С. Теоретико-методологічні засади дослідження дезадаптивної поведінки подружніх пар. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2012. № 17. С. 120–127.
Громова Г. М. Толерантність до невизначеності як чинник трансформації травматичного досвіду особистості : дис. … докт. філософ. за спеціальністю 053. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Київ, 2022. 208 с.
Хомуленко Т.Б. Мотиваційні, інтелектуальні та емоційні компоненти психології ризику: віковий аспект: Монографія / Т.Б. Хомуленко, Л.М.Абсалямова. Х.: ХНПУ, 2011. 157 с.
Клименко І.В. Взаємозв'язки чинників прийняття рішень та життєстійкості у курсантів – майбутніх правоохоронців. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. VІ: Психологія обдарованості. 2017. Вип. 13. С. 57–66.
Воронов О. І. Методика діагностування соціально-психологічних впливів на прийняття державно-управлінських рішень в індетермінованих умовах : [навч.-метод. посіб.] / О. І. Воронов. К. : НАДУ, 2017. 271 с.
Артемов В. Ю., Сингаївська І. В. Особливості процесів прийняття рішень в умовах невизначеності. Вчені записки Університету «КРОК», 2022. №1 (65). С. 149–163.
Глаголич С.Ю. Клініко-соціальні особливості дезадаптивних станів у волонтерів, діяльність яких пов’язана із забезпеченням військових у зоні АТО. Психіатрія, неврологія та медична психологія, 2016, 3.2 (6). С. 70–77.
Vitzthum K., Mache S., Joachim R. et al. Psychotrauma and effective treatment of posttraumatic stress disorder in soldiers and peacekeepers. J Occup Med Toxicol, 2009, 4, 21. https://doi.org/10.1186/1745-6673-4-21.