ФАКТОРИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ`ЯЗКИ З ДЕЗАДАПТИВНІСТЮ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Анотація

У статті розкрито теоретичну сутність феномену адаптивності та дезадаптації, які розглядались багатьма дослідниками в різних професійних сферах діяльності. Теоретичне вивчення факторів прийняття рішень у психології вказує на те, що прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику обумовлене не стільки ситуацією, скільки комплексом особистісних якостей осіб, які приймають рішення, а саме імпульсивністю, ригідністю, раціональністю, рішучістю, локусом контролю та інших психологічних особливостей. Емпіричне дослідження показало, що як чоловіки, так і жінки військовослужбовці мають на середньому рівні схильність до уникнення вибору та перекладання прийняття рішень на інших. Представлено результати дослідження факторів прийняття рішень військовослужбовців чоловічої та жіночої статі та їх взаємозв’язків з дезадаптивністю. Виявлено, що досліджуваних чоловіків схильність до нервово-психічних зривів, зниження рівню поведінкової регуляції, порушення регулюючої функції емоційно-вольової сфери та самооцінки, зниження адекватності сприйняття дійсності актуалізуються разом зі збільшенням схильності до використання такого непродуктивного фактору прийняття рішень, як уникнення, що проявляється у схильності до раціоналізації сумнівних альтернатив, відволікання, затягування, відкладання рішень разом з перекладанням відповідальності на інших. А послаблення комунікативних здібностей, збільшення недовіри, непорозумінь з оточуючими, підвищеної конфліктності і погіршення взаємовідносин з іншими членами колективу у досліджуваних чоловіків відбувається разом зі збільшенням схильності до зволікання у прийнятті рішень та їх відкладання. У досліджуваних військовослужбовців жінок порушення поведінкової регуляції, підвищення вірогідності вчинення суїцидальних спроб та дезадаптація відбувається разом з підвищенням схильності до уникнення приймати рішення, перекладанні відповідальності на інших, відволіканні від прийняття рішення, імпульсивності в прийнятті рішення, послаблення сили моральних переконань та адекватності власного авторитету в колективі, нехтування загальноприйнятими нормами поведінки, підвищення прояву делінквентної поведінки актуалізується разом з підвищенням схильністю до переключення на дрібні справи.