FREE PLAY IN PSYCHOLOGICAL WORK WITH PRESCHOOL CHILDREN
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.2.5Keywords:
play, free play, preschool children, play therapy, psychological help for preschool children, child and parental counselingAbstract
In the article, the author draws attention to three key problems related to the main object of the study – free play in psychological work with preschool children. The first problem concerns the blurring of the essence of play and the loss of its spiritual dimension due to the multitude of existing modern gaming technologies. The second problem is related to the gradual disappearance of free play from the childhood of modern preschoolers, its displacement by those forms of play that the adult world offers to children in a ready-made (and often artificial) form, which is associated, first of all, with adults’ misunderstanding of the importance of free play for the full and holistic development of a young child. The third problem is the gradual disappearance of free play from direct psychological work with preschoolers, which is associated with a widespread tendency to clearly regulate the process of providing psychological assistance, certain difficulties in planning and organizing free play during a particular lesson, lack of understanding by specialists of the therapeutic potential of free play as a means of healing a child from traumatic experiences, etc. Based on theoretical analysis, generalization and reflection of the author’s practical experience of psychological work with preschool children (4–6 (7) years old), special attention is paid to the importance of using free play in psychological and psychotherapeutic work with preschoolers; cases from psychological practice using free play in a therapeutic sandbox in individual psychological classes with specific children are described; a working definition of free play is proposed. The author notes that psychologists and psychotherapists should take into account such a means of working with children as free play, be able to conduct psychoeducational work with parents on the importance of the presence of free play in a child’s life for its holistic and full development. The return of free play to the lives of modern preschoolers is the responsibility of adults, including parents and all those professionals who work with preschool children.
References
Beqiri Z., Mucaj A. The Outdoor Environment in Preschool Institutions: Play and Educational Activities in Kindergartens. Journal of Educational and Social Research. 2025. № 15 (2). P. 515–527. DOI: 10.36941/jesr-2025-0077.
Литвиненко С., Ямницький В. Ігрова терапія як засіб психологічної допомоги. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : збірник наукових праць. 2008. Вип. 41. С. 21–24.
Компані М.-Л. Вільна гра – джерело освіти. Вальдорфський дитячий садок сьогодні. Київ : Наірі, 2016. С. 99–113.
Кутик К. Гра зміцнює дитину. Київ : Наірі, 2023. 160 с.
Нюш М. Л. Гра із глибини душі. Про здатність дітей гратися у зцілювальні ігри. Київ : Наірі, 2021. 132 с.
Крутій К., Деснова І., Замелюк М. Дефініція «гра як провідний тип діяльності дошкільника»: аналіз підходів. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2022. № 2 (4). С. 84–91. DOI: 10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.13.
Завязун Т. Вільна гра як базова цінність дошкільного дитинства. Педагогічна Житомирщина. 2023. № 3 (31). URL: https://imso.zippo.net.ua/wp-content/uploads/2023/09/3.-%D0%97%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%83%D0%BD-%D0%A2.-.pdf.
Каньоса Н., Комарніцька Л. Психологічні аспекти організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку. Габітус. 2023. № 48. С. 71–75. DOI: 10.32782/2663-5208.2023.48.12.
Програма підтримки розвитку дитини дошкільного віку «Стежина». Комплексна альтернативна освітня програма для закладів дошкільної освіти, що працюють за вальдорфською педагогікою. Київ : Наірі, 2022. 256 с.
Huizinga J. Homo ludens: A stydy of the play element in culture. London : Maurice Temple Smith Ltd., 1970. 416 p.
Швалб Ю. Культурно-психологічний (знаково-символічний) простір гри. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. Серія «Екологічна психологія». 2018. Т. VII. Вип. 46. С. 103–113.
Москалець В. Психологія гри та ігрового змісту інших видів діяльності. Психологія і суспільство. 2021. № 80 (2). С. 71–88. DOI: 10.35774/pis2020.02.071.
Вікова та педагогічна психологія : навчальний посібник / О. Скрипаченко та ін. Київ : Каравела, 2008. 400 с.
Крутій К., Замелюк М., Деснова І. Усвідомлений ризик в іграх дітей старшого дошкільного віку. Preschool Education: Global Trends. 2023. № 4. С. 47–74. DOI: 10.31470/2786-703X-2023-4-47-74.
Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти), нова редакція : наказ МОН України від 12 січня 2021 р. № 33. Міністерство науки і освіти України. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf.
Піроженко Т. Відповідальність дорослого перед дитячою грою. Ігрова діяльність дошкільника: молодший дошкільний вік. Київ : Генеза, 2016. С. 5–14.
Бородулькіна Т. Особливості психологічного консультування батьків дошкільників і виклики війни. Preschool Education: Global Trends. 2024. № 6. С. 24–40. DOI: 10.31470/2786-703X-2024-6-24-40.
Oaklander V. Windows to our children. New York : The Gestalt Journal Press, 1988. 335 p.
Робоча книга корекційного психолога / В. Князєв та ін. Київ : ДІА, 2024. 300 с.
Карабаєва І. Організація ігор з піском у груповому приміщенні дошкільного навчального закладу. Ігрова діяльність дошкільника: молодший дошкільний вік. Київ : Генеза, 2016. 88 с.
