ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНСТРУКТ ПОКЛИКАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАСТАНОВ ОСІБ РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.18Ключові слова:
покликання, конструкт, особа раннього дорослого віку, функція, процес, результат, афект, мотиви, цінності, здібності, вміння, душа.Анотація
У статті розглянуто результати дослідження, проведеного у період з травня по липень 2022 року, щодо настанов осіб раннього дорослого віку про феномен покликання та його аспекти, зокрема, необхідність усвідомлення та реалізації покликання, період усвідомлення покликання, його вплив на якість життя людини, умови усвідомлення та реалізації, характер отриманих результатів як для людини, яка реалізує покликання, так і для суспільства загалом та ін. За допомогою проведеного дослідження з’ясовано, що українські респонденти розглядають покликання крізь призму шести категорій «Функція» – 29,7%, «Процес/Результат» – 24,8%, «Афект» – 22,9%, «Мотив/Цінність» – 11,8%, «Здібності/Вміння» – 5,4%, «Душа» – 5,4%. Кожна з категорій містить ряд субкатегорій, що дало можливість глибше розкрити особливості настанов осіб раннього дорослого віку щодо покликання та виявити закономірності тлумачення цього феномену. Досліджено також позиції українських респондентів щодо ряду важливих питань стосовно покликання. Це дало змогу зрозуміти, що українці більше орієнтовані на самореалізацію, реалізацію власного потенціалу, аніж на позитивний результат для інших людей чи суспільства загалом. Завдяки отриманим результатам дослідження було можливо порівняти настанови осіб у віці від 21 до 30 років та від 31 до 40 років. Яскраво виражена тенденція у представників першої групи – надавати важливого значення соціальним умовам при реалізації покликання, натомість друга група, у порівнянні з першою, не надала такої ваги цим умовам. Ще одним важливим етапом дослідження стало порівняння отриманих результатів з подібними результатами досліджень, які вже проводилися в Україні та за її межами. Це дало можливість з’ясувати особливості сприйняття покликання українськими респондентами, зокрема, часте використання слова «душа» щодо тлумачення поняття «покликання». Помітна також тенденція впливу культури на розуміння покликання, зокрема, для китайських студентів було важливим використання стосовно покликання поняття обов’язку, а також колективних очікувань від близьких та рідних.
Посилання
Altheide, D., Coyle, M., DeVriese K., Schneider, C. Emergent qualitative document analysis. Handbook of emergent methods. In S. N. Hesse-Biber & P. Leavy (Eds.) The Guilford Press. 2008. P. 127–151.
Laguda E., Ogunyemi K., Ohu E. From Success to Significance: Transforming Your Job into a Calling. The Palgrave Handbook of Workplace Spirituality and Fulfillment. Cham, 2018. P. 629–657.
Міщенко-Дрючило В.М. Феномен покликання крізь призму розуміння українськими та зарубіжними науковцями. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021. Випуск 11. С. 131–139.
Столярчук О.А., Сергєєнкова О.П. Проблема усвідомлення особистістю покликання: теоретико-емпіричні аспекти. Габітус. 2022. № 41. С. 192–196.
Мулярчук Є.І. Покликання як філософсько-етичний феномен : дис. … д-ра філософії в галузі філософії : 09.00.07. Київ, 2020. 382 с. 6. Bigham J. T. Role of Spirituality in Persons Choosing a Career in Education: Calling as a Motivating Factor. A Dissertation, Liberty University. USA, 2008. 103 p.
Hunter I., Dik B. J., Banning J. H. College students’ perceptions of calling in work and life: A qualitative analysis. Journal of Vocational Behavior. 2010. Vol. 76, no. 2. P. 178–186. URL: https://doi.org/10.1016/j.jvb.2009.10.008 (date of access: 19.07.2023).
Work as a Calling in China / C. Zhang et al. Journal of Career Assessment. 2014. Vol. 23, no. 2. P. 236–249. URL: https://doi.org/10.1177/1069072714535029 (date of access: 19.07.2023).
Hagmaier T., Abele A. E. The multidimensionality of calling: Conceptualization, measurement and a bicultural perspective. Journal of Vocational Behavior. 2012. Vol. 81, no. 1. P. 39–51. URL: https://doi.org/10.1016/j.jvb.2012.04.001 (date of access: 19.07.2023).
