ТОЛЕРАНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЯК РЕСУРС ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІОГЕННИХ СИТУАЦІЙ

Анотація

У статті представлено теоретичний доробок дослідження толерантності як ресурсу подолання емоціогенних ситуацій та негативних емоційних станів, а також результати комплексного емпіричного дослідження вибірки майбутніх вчителів, що включало діагностування рівня їх комунікативної толерантності та комунікативної установки, самооцінки психічних станів (тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність) та копінг-стратегій (за Р. Ларусом і С. Фолкман). Проведено предметний аналіз поняття «толерантність» як внутрішнього психологічного ресурсу особистості в умовах адаптації / самодетермінації. Констатовано, що толерантність є складною системою життєвих цінностей, переконань і ставлень особистості, її смислових і комунікативних установок, захисних та поведінкових механізмів (асертивність, копінг-стратегії), яка забезпечує баланс психологічної стійкості (збереження своєї цілісності) і змінюваності відповідно до вимог її соціального оточення. Досліджувана вибірка майбутніх вчителів показала допустимі результати з діагностики психічних станів, комунікативної толерантності та високі з негативної комунікативної установки. Серед стратегій подолання найбільшим попитом користуються «самозвинувачення», «пошук соціальної підтримки», «самоконтроль», «позитивна переоцінка». Найменше майбутні вчителі обирають конфронтаційну стратегію. Зроблено загальний висновок, що толерантність особистості та копінг-стратегії майбутніх вчителів тісно пов’язані між собою: з одного боку, копінг-стратегії з позитивною спрямованістю посилюють інструментальне оснащення толерантності, роблять її більш ресурсною, дієвою та активною, з іншого боку, толерантна особистість орієнтується на вибір і реалізацію копінг-стратегій з позитивною просоціальною спрямованістю.