ПРОФЕСІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В СИСТЕМІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.2Ключові слова:
професійне благополуччя, саморегуляція, потреби, ціннісні пріоритети, структурно-функціональна модельАнотація
У науковій літературі існує багато різних описів благополуччя особистості в професійному контексті, що свідчить про відсутність достатньої теоретичної бази та загальноприйнятого уявлення про професійне благополуччя, а також про необхідність уточнення змісту цього поняття та його психологічного механізму. Наявні сьогодні моделі характеризуються різноманіттям структурних елементів, часто перевантажені складниками і не завжди представляють зрозумілий механізм формування професійного благополуччя особистості. Метою цього дослідження є теоретична розробка і обґрунтування структурно-функціональної моделі професійного благополуччя особистості. Концептуальною основою моделі є мотиваційна теорія А. Маслоу. Професійне благополуччя розглядається як інтегрований стан, що формується у зв'язку з тим, наскільки у професійній діяльності реалізовано потреби особистості, з урахуванням індивідуальних цінностей і смислів. Віднесення благополуччя до категорії психічних станів особистості є підставою для вивчення цього явища у контексті системи саморегуляції узгодженості особистісних потреб, цілей і ціннісних пріоритетів з можливістю їх реалізації у професійній діяльності. При порушенні професійного благополуччя ціннісно-смислова система особистості виступає посередником, що посилює мотивацію до змін і сприяє його збереженню при незначних розходженнях між реальним і бажаним у професійній сфері. Зниження задоволеності певними аспектами професійної діяльності, що виникає у відповідь на невідповідність можливостей людини її потребам і життєвим цінностям, призводить до їх переосмислення. В результаті ці аспекти набувають додаткової цінності та підвищують мотивацію людини до перетворюючої активності, спрямованої на їх реалізацію. Побудова структурно-функціональної моделі професійного благополуччя в системі саморегуляції дозволяє розкрити логіку його формування. Перспективою подальших досліджень є емпірична верифікація запропонованої моделі.
Посилання
Voitenko E. Occupational Well-Being: A Comparative Analysis of the Main Structural Models. International Journal of Behavior Studies in Organizations, 2022. V.7. P. 30–39.
Glavinska O., Ovdiyenko I., Brukhovetska O., Chausova T., Didenko M. Professional Self-Realization as a Factor in the Psychological Well-Being of Specialists of Caring Professions. Journal of Intellectual Disability-Diagnosis and Treatment, 2020. V. 8 (3), P. 548–559.
Schultz M.L. Occupational Well-Being: the development of a theory and a measure: an abstract of a dissertation. Kansas State University. Manhattan, Kansas, 2008. 183 p.
Волинець Н. В. Теоретична модель психологічного благополуччя особистості: параметри, критерії, показники та функції. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2018. Вип. 1(1). С. 50-62.
Maslow A.H. Motivation and Personality. New York: Harper & Row. 1970. 399 p.
Diener E., Lucas R. E., Oishi S. Advances and open questions in the science of subjective well-being. Collabra: Psychology, 2018. V. 4(1), 15.
Joshanloo M., Weijers D. A two-dimensional conceptual framework for understanding mental well-being. PLoS ONE, 2019. V. 14(3), e0214045.
Ryan R. M., Deci, E. L. On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology,2001. V. 52, P. 141–166.
Seligman M. Flourish: A Visionary New Understanding of Happiness and Well-being. New York: Atria, 2012. 368 p.
Bergis T. Special characteristics of the system of values and the subjective well-being of a person at the stage of adulthood. 2018. URL: https://doi.org/10.18323/2221-5662-2018-3-58-63
Романюк Л.В. Становлення цінностей особистості: Концептуальна модель та її методологічний потенціал. Психологія особистості. 2013. № 1(4). С. 138–148.
Schwartz SH, Bilsky W. Toward a theory of the universal content and structure of values: extensions and cross-cultural replications. Journal of Personality and Social Psychology, 1990. V. 58(5), P. 878–891.
Maslow A. The farther reaches of human nature. New York: Penguin. 1993. 432 p.
Гречко Т.П. Загальна характеристика основних психічних станів особистості. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Психологічні науки. 2010. №3.
Voitenko E., Myronets S., Osodlo V., Pozdnyshev Y., Hordynia N. The specifics of the perceptions of professional well-being by teachers of higher educational institutions in Ukraine. Revista Conrado, 2022. V. 18(88), P. 44–53.
Sheldon K. M., Elliot A. J. Goal striving, need satisfaction, and longitudinal well-being: The self-concordance model. Journal of Personality and Social Psychology, 1999. V. 76, P. 482– 497.
Siegrist J. Adverse health effects of high-effort/low-reward conditions. Journal of occupational health psychology, 1996. V. 1(1), P. 7–41.
Lyubomirsky S., King L., Diener E. The benefits of frequent positive affect: Does happiness lead to success? Psychological Bulletin. 2005. Vol. 131. N 6. P. 803—855.
Юрченко В.І. Теоретико-методологічні засади дослідження психічних станів людини: автореф. дис… д-ра психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. Київ, 2009. 38 с., с. 31.
Миронець С.М., Тімченко О.В. Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації: Монографія. К.: ТОВ "Август Трейд", 2008. 249 с.
Cooper SJ. From Claude Bernard to Walter Cannon. Emergence of the concept of homeostasis. Appetite. 2008. V. 51. P. 419–427.