ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ У МОЛОДОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті описано, що сучасні науковці виокремлюють декілька напрямків дослідження психологічного благополуччя: з точки зору проблеми позитивного функціонування особистості, погляди на феномен «психологічного благополуччя» на основі психофізіологічного збереження функцій та як цілісне переживання, яке виявляється у суб’єктивному відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям, а також пов’язане із базовими людськими потребами та цінностями. Зазначено два підходи до трактування психологічного благополуччя особистості: гедоністичний та евдемоністичний. Гедоністичний підхід поєднують із досягненням щастя, тут психологiчне благополуччя розглядається з позиції отримання задоволення від життя особистістю та намагання уникнути негативних емоцій. На основі евдемоністичного пiдходу психологічне благополуччя розглядається з позицiї повноцінно функціонуючого індивіда, що має сенс життя, розвивається, самореалізується. Поняття якості життя трактується, як ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини, також визначається порівнянням фактичного рівня задоволення потреб із базовим. Доведено, що психологічне благополуччя та позитивне життєве функціонування молодої людини залежать від розвитку, конструктивного перетворення особистості, самореалізації, здоров’я, міжособистісних стосунків, співпереживань, наявності сенсу життя, відчуття внутрішньої свободи та відповідальності за свій життєвий вибір. Зазначено, що зважаючи на психологічні особливості даного віку, варто зауважити, що перш за все особа, шукаючи підтримки в оточуючих, має власну вигоду, оскільки переважає потреба у спілкуванні та розумінні зі сторони близьких, друзів та оточуючих. В умовах війни студентська молодь переорієнтовується з соціальної на особистісну активність, особисто реалізує життєві рішення у відповідальних виборах, що визначають соціальні напрями діяльності її на тривалий час, також структурний перехід індивідуума до самостійного управління своїм життям потребує вироблення відповідних психічних структур.