ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ВОЛОНТЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.2.20Ключові слова:
психологічне самозбереження, здоров'я, стрес, психологічна безпека, копінг-стратегії, психологічна стійкістьАнотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження компонентів психологічного самозбереження особистості волонтерів, зокрема окремий аналіз жінок і чоловіків. Визначено психодіагностичні методи дослідження компонентів психологічного самозбереження (когнітивних, емоційних, поведінкових та соціальних) через психодіагностику особистісних характеристик, рівня суб’єктивного стресу, рівня психологічної безпеки, наявності сенсу життя та основних копінг-механізмів. Проведено короткий теоретичний аналіз підходів до розуміння поняття психологічного самозбереження через призму психічного здоров’я та благополуччя особистості. Дослідження зосереджується на вивченні особистісних характеристик, рівня стресу, рівня психологічної безпеки та копінг-стратегій у волонтерів, які працюють з дітьми та молоддю, здійснюючи важливу соціальну роботу в умовах військового конфлікту в Україні. За допомогою комплексних психодіагностичних методик визначено основні відмінності між жінками та чоловіками у способах подолання стресових ситуацій та забезпеченні психологічної безпеки. Результати дослідження демонструють наявність гендерних відмінностей у психологічних реакціях та адаптаційних механізмах, що мають важливе практичне значення для розробки ефективних програм підтримки та розвитку психологічного самозбереження для волонтерів. Практична значущість одержаних результатів визначається можливістю використання розробленого та апробованого комплексу психодіагностичних методик, результатів і висновків проведеного дослідження у роботі з молоддю та волонтерами з питань розвитку життєстійкості до стресових ситуацій та формування і розвитку психологічного самозбереження як фундаментальної частини здоров’я особистості в різноманітних життєвих ситуаціях. Отримані результати дослідження є вагомим внеском при плануванні та розробці тренінгових занять та вправ для розвитку стійкості людини в ситуаціях емоційного дистресу.
Посилання
Вайнілович Н.А. Чинники формування мотивації людини до здійснення волонтерської діяльності. Соціальна робота. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/2863/1/09_vainilovych_na_.pdf 2012.
Гречко Т.П. Загальна характеристика основних психічних станів особистості. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Психологічні науки. 2010. No 3.
Лазорко О.В. Психологія професійної безпеки особистості. Луцьк: 2016. Вежа-Друк.
Кашлюк Ю. І. Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології, 2016. 34, 2. С. 170–186.
Потапчук Є. М., Пилявець Н. І. Самозбережувальна поведінка особистості як психологічний феномен. Габітус. Психологія особистості. 2022. Вип. 44. С. 219–222. URL:http://habitus.od.ua/journals/2022/44-2022/37.
Вельдбрехт О.О., Тавровецька Н.І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології. 2022. No 2(25). С. 16–27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2.
Кліманська М., Галецька, I. Українська адаптація короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI (TIPI-UKR). Психологічний часопис, 2019, 5(9), 57–76. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4.
Приходько І. І. Засади психологічної безпеки персоналу екстремальних видів діяльності: монографія. Харків: Акад. ВВ МВС України, 2013.745 с.
Heim E. Coping und Adaptivität: Gibt es geeignetes oder ungeeignetes Coping? Psychother.med. Psychol, 1988. 38, 8–18.
Strack K. M. A measure of interest to logotherapy researchers: The Meaning In Life Questionnaire. The International Forum for Logotherapy. 2007. Vol. 30. P. 109–111.