ВПЛИВ БУЛІНГУ НА РОЗВИТОК Я-КОНЦЕПЦІЇ ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОЇ МОЛОДІ У ВОЄННИЙ ЧАС

Анотація

У статті розглядається актуальна проблема булінгу як систематичної агресивної поведінки однієї особи або групи осіб щодо іншої, яка має на меті приниження, залякування або завдання психологічної чи фізичної шкоди іншій особі. Описано типи жертв булінгу залежно від їхніх реакцій на цькування: пасивні – характеризуються схвильованістю і тривогою, реагують на булінг плачем; провокаційні – зазвичай викликають обурення, привертають увагу кривдника й однолітків, отримують деякий контроль над ситуацією і реагують агресією, тривогою та збудженням; хронічні жертви булінгу. Доведено, що для покращення загального психологічного клімату у студентських академічних групах важливо наставникам зосередитися на підтримці й розвитку згуртованості. Це можна досягти через покращення комунікації, організацію групових заходів, сприяння співпраці та підтримки між студентами. Описано статистично значущі кореляційні зв’язки між роллю помічника та самопочуттям, активністю, настроєм; між роллю спостерігача й активністю, також існує обернена кореляція між роллю жертви та самопочуттям, активністю і настроєм. Це свідчить про те, що роль студента у групі (помічник, спостерігач, жертва) впливає на його самопочуття, активність і настрій. Позитивна кореляція між роллю помічника та самопочуттям, активністю і настроєм вказує на те, що допомога іншим сприяє кращому емоційному стану. Роль спостерігача пов’язана з підвищеною активністю, що може означати більшу участь у соціальних процесах. Однак обернена кореляція між роллю жертви та самопочуттям, активністю і настроєм вказує на те, що студенти в ролі жертви зазвичай мають погіршений емоційний стан. Описано, що реабілітація жертв булінгу у студентському середовищі є складним процесом та потребує комплексного підходу, поєднання індивідуальної і групової допомоги.