МОТИВАЦІЯ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-16

Ключові слова:

мотивація, менеджмент, музична індустрія, музичний колектив, централізоване / децентралізоване управління, ієрархічні / неієрархічні структури, комунікація.

Анотація

Мета статті – розглянути роль мотивації в процесі досягнення ефективності менеджменту в музичній індустрії. Методологія. Використано методи збирання фактів, обробки джерельного матеріалу, систематизації, документування, опису спостережень, аналізу, пояснення, узагальнення. Наукова новизна. Визначено і охарактеризовано особливості менеджменту в професійних, аматорських, великого і малого складу музичних колективах, різні підходи централізованого та децентралізованого керівництва до підвищення мотивації учасників цих колективів. Зокрема, – роль матеріальної винагороди, соціальних компенсацій, стимулів, різного роду визнання, різних способів підвищення соціального статусу, самомотивації, турботи про репутацію, розподілу відповідальності, задоволення очікувань, таких як виступи соло, досягнення престижних статусних позицій, заохочення індивідуальної ініціативи, делегування повноважень, а з іншого боку – центрального лідерства, ієрархічної структури, соціального тиску, примусу, моніторингу ефективності, контролю індивідуальної продуктивності, різних засобів конкурентності та заохочення індивідуальних зусиль, змагання, співпраці, мотивуючої комунікації. Зроблено висновки про те, що масштаб колективу коригує ступінь доцільності демократичного управління. Зокрема, в колективах до двадцяти осіб способи децентралізації та розподілу обов’язків керівництва є досить ефективними, натомість масштабніші колективи потребують більш формалізованого менеджменту. Неієрархічні структури у масштабних колективах (як наприклад, робота з запрошеними диригентами) можуть існувати лише за умови високого ступеня відповідальності та зрілості їхніх учасників, тобто можливі фактично лише у високопрофесійних колективах. У цілому менеджмент будь-якого музичного колективу може будуватися на різних комбінаціях зазначених стратегій мотивації музикантів. Вказані підходи спрямовані на покращення мотивації учасників творчого процесу, надають їм більше можливостей для індивідуального визнання, сприяють кар’єрному просуванню, підвищенню професійного статусу, пропонують шляхи ширшого розподілу лідерства та надання індивідуальних винагород.

Посилання

Freeman R. On the Future of Americaʼs Orchestras. Harmony. 1996. No. 3. October. P. 11–21.

Goodman P. A Big-Name Trio. Newsday. 1987. November 9. P. II-8.

Lehman E. Recruitment Practices in American and British Symphony. The Music of Management Orchestras: Contrasts and Consequences. The Journal of Arts Management, Law and Society. 1995. Vol.24 (4). P. 325–343.

Levine S., Levinу R. Why They’re Not Smiling: Stress andDiscontent in the Orchestral Workplace. Harmony, 1996. No. 2, April. P.15–25.

Olson M. The Logic of Collective Action. Cambridge : Harvard University Press, 1965. 176 p.

Pratt J., Zeckhauser R. Principals and Agents: The Structure of Business. Boston : Harvard Business School Press, 1991. 233 p.

Rosenberg D. The Cleveland Orchestra. Cleveland : Gray and Company. 2000. 752 р.

Schiff D. An Older, Wiser, Humbler Wunderkind. The New York Times Magazine. 1995. August 20. P. 29–31.

Traub J. Passing the Baton. The New Yorker. 1996. August 26 & September 2. P. 100–105.

Young D. The Music of Management: Applying Organization Theory 2004. Faculty Books. 179 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-05

Як цитувати

ЦЕЙКО, Н., & ЧЕПЕЛЮК, В. (2023). МОТИВАЦІЯ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ. Fine Art and Culture Studies, (3), 113–120. https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-16

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають