МОТИВАЦІЯ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

Анотація

Мета статті – розглянути роль мотивації в процесі досягнення ефективності менеджменту в музичній індустрії. Методологія. Використано методи збирання фактів, обробки джерельного матеріалу, систематизації, документування, опису спостережень, аналізу, пояснення, узагальнення. Наукова новизна. Визначено і охарактеризовано особливості менеджменту в професійних, аматорських, великого і малого складу музичних колективах, різні підходи централізованого та децентралізованого керівництва до підвищення мотивації учасників цих колективів. Зокрема, – роль матеріальної винагороди, соціальних компенсацій, стимулів, різного роду визнання, різних способів підвищення соціального статусу, самомотивації, турботи про репутацію, розподілу відповідальності, задоволення очікувань, таких як виступи соло, досягнення престижних статусних позицій, заохочення індивідуальної ініціативи, делегування повноважень, а з іншого боку – центрального лідерства, ієрархічної структури, соціального тиску, примусу, моніторингу ефективності, контролю індивідуальної продуктивності, різних засобів конкурентності та заохочення індивідуальних зусиль, змагання, співпраці, мотивуючої комунікації. Зроблено висновки про те, що масштаб колективу коригує ступінь доцільності демократичного управління. Зокрема, в колективах до двадцяти осіб способи децентралізації та розподілу обов’язків керівництва є досить ефективними, натомість масштабніші колективи потребують більш формалізованого менеджменту. Неієрархічні структури у масштабних колективах (як наприклад, робота з запрошеними диригентами) можуть існувати лише за умови високого ступеня відповідальності та зрілості їхніх учасників, тобто можливі фактично лише у високопрофесійних колективах. У цілому менеджмент будь-якого музичного колективу може будуватися на різних комбінаціях зазначених стратегій мотивації музикантів. Вказані підходи спрямовані на покращення мотивації учасників творчого процесу, надають їм більше можливостей для індивідуального визнання, сприяють кар’єрному просуванню, підвищенню професійного статусу, пропонують шляхи ширшого розподілу лідерства та надання індивідуальних винагород.