ГАЛИЦЬКИЙ НАПІВ У КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ О. КОШИЦЯ (НА ПРИКЛАДІ «ДОСТОЙНО ЄСТЬ» ІЗ ЧЕТВЕРТОЇ ЛІТУРГІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-30Ключові слова:
композиторська інтерпретація, галицький (галицько-волинський) напів, Літургія, піснеспів, «Достойно єсть», духовна композиторська творчість О. Кошиця, драматургія, поліфонічне мисленняАнотація
Актуальність проблеми зумовлена затребуваністю дослідження наявних композиторських прочитань галицького напіву як феномена вітчизняної духовної традиції у творчій практиці митців минулого і сьогодення. Мета наукової статті – охарактеризувати композиторську інтерпретацію галицького напіву на прикладі «Достойно єсть» (№ 22) із Четвертої Літургії (1938) О. Кошиця. Методологія базується на залученні комплексу підходів, серед яких: когнітивний, жанровий, стильовий, структурно-функціональний, семантичний, порівняльний, застосований у співставленні монодичного першоджерела з авторським твором О. Кошиця, а також інтерпретаційний, задіяний для дослідження якісних параметрів трактування української православної церковної монодії в композиторській спадщині О. Кошиця. Наукова новизна полягає в тому, що в науковій розвідці вперше досліджено піснеспіви галицького напіву в духовній композиторській творчості О. Кошиця на прикладі обраного зразка з Четвертої Літургії – циклу, створеного на основі галицького напіву; здійснено композиційно-драматургічний аналіз «Достойно єсть» О. Кошиця з урахуванням першоджерела монодії. У Висновках констатовано, що «Достойно єсть» О. Кошиця постає зразком перетину двох систем: монодичної і поліфонічної, яку визначено як полімелодичне ціле. Таким чином, аналізований піснеспів трактується як «помножена» монодія із збереженням самобутності давнього зразка в оригінальному авторському прочитанні. Митець досягає нової якості втілення одноголосного першоджерела галицького напіву при збереженні його стильових та жанрових констант в умовах поліфонічного мислення, де кожен голос зберігає відповідну самоцінність. Композитор орієнтується на жанр першоджерела як богослужбового зразка, який постає знаком приналежності до літургічного типу культури – Богоспілкування.
Посилання
Відгуки минулого. О. Кошиць в листах до П. Маценка. Вінніпег, 1954. 80 с.
Головащенко М. І. Феномен Олександра Кошиця. Київ : Музична Україна, 2007. 576 с.
Калуцка Н., Пархоменко Л. Олександр Кошиць: мистецька діяльність у контексті музики ХХ сторіччя. Київ : Фенікс, 2012. 416 с.
Кошиць Олександер. Релігійні твори / за ред. З. Лиська. Нью-Йорк : Вид-во ім. З. Лиська, 1970. 736 с.
Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 57: Олександр Кошиць і час : зб. ст. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2007. 254 с.
Романюк І., Дімітрієва С. Галицький напів як феномен українського церковного монодичного співу. Fine Art and Culture Studies, 2021. Вип. 1. С. 90–98.
Смірнов А. Ю. Жанр Літургії у творчості Олександра Кошиця: виконавський аспект : наукове обґрунтування творчого мистецького проекту … освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво». Київ : НМАУ імені І. П. Чайковського, 2024. 99 с .
Супрун-Яремко Н. О. Поліфонія: посібник для студентів вищих навчальних музичних закладів України. Вінниця : Нова книга, 2014. 511 c.
Цалай-Якименко О. Київська школа музики XVII століття. Львів : Наукове тов-во ім. Шевченка, 2002. 513 с.
Шевчук О. Наспів церковний. Українська музична енциклопедія / гол. редкол. Г. Скрипник ; Національна Академія Наук України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2016. Том 4. С. 45–50.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
