МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ВОДНИХ І ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ У ПОСТ-МІЛІТАРНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-2-7Ключові слова:
ветланди, теорія екосистем, мілітарні чинники, синфітоіндикація, прогнозування змін екосистемАнотація
Активність бойових дій російсько-української війни сягнула небачених раніше масштабів. Вона завдає збитків не лише економіці, життю і здоров’ю людей, а й трансформує довкілля. Вивчення типу цих змін та їхньої інтенсивності є важливою процедурою для визначення екологічних ризиків і розроблення алгоритмів майбутнього відновлення природних екосистем. Під час дослідження долини річки Щербинчик у районі села Мощун нами визначено, що угруповання водних макрофітів належать до 9 асоціацій, об’єднаних у 4 союзи, 3 порядки та 3 класи. Утворені ними оселища є мезо-евтрофними та евтрофними водоймами й узбережжями. У результаті бойових дій на долину річки діють утворені ними хімічні й фізичні чинники – короткочасні та пролонговані, прямого та опосередкованого впливу. Короткочасними чинниками є термічні та механічні впливи, у тому числі гідроакустичні й вібраційні, під час вибухів боєприпасів. Фізико-хімічні чинники діють протягом більш тривалого часу. Найбільш чутливими до зміни рівня кислотності є асоціації Lemnetum minoris, Lemno-Salvinietum natantis, Potametum natantis, Numpharo lutei-Nymphaetum albae, Trapetum natansis, Phragmitetum australis, Typhetum angustifoliae. Найменш чутливими будуть асоціації Glycerietum maximae та Iridetum pseudacori. Опосередковані впливи бойових дій можна розділити на три основні групи: замулення, евтрофікація та накопичення доступного рослинам нітрогену. Зниження величини багаторічного режиму зволоження призводить до поступового переходу до евтрофних боліт і вологих лук. У результаті евтрофікації, у тому числі через накопичення доступного нітрогену, відбувається деградація угруповань водних макрофітів. У прибережній частині поєднання нітрифікації із підвищенням рівня антропогенної трансформації спричиняє формування рудеральних ценозів класу Bidentetea tripartiti.
Посилання
Agency for Toxic Substances and Disease Registry (ATSDR) (2006). White Phosphorus: Health Effects. Toxicological Profile Information Sheet.
Alpatova, O., Maksymenko, I., Patseva, I., Khomiak, I., Gandziura, V. (2022). Hydrochemical state of the postmilitary operations water ecosystems of the Moschun, Kyiv region. XVI International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment” 15–18 November 2022, Kyiv, Ukraine.
Arthington, Angela H. (2012). Wetlands, Threats, and Water Requirements, Environmental Flows, University of California Press, (pp. 243–258).
Atiyeh, B.S., Gunn, S.W., Hayek, S.N. (31 December 2007). Military and Civilian Burn Injuries During Armed Conflicts. Annals of Burns and Fire Disasters. 20 (4), 203–215.
Boiko, V. S., Boiko, R. V.(2004). Explanatory and terminological dictionary-reference book on oil and gas.
Davidson, N.C. (2014). How much wetland has the world lost? Long-term and recent trends in global wetland area. Marine and Freshwater Research, 65 (10), 934–941.
Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.N., Gorokudin, Yu.N. (1987). Determinant of higher plants of Ukraine.
Didukh, Ya.P. (2005). Theoretical approaches to creating a classification of ecosystems. Ukr. Phytocene collection, Ser. S, 23, 3–15.
Didukh, Y. P. (2012). Fundamentals of Bioindication. Kyiv: Naukova dumka Publ.
Dubyna, D. V. (2006). Higher aquatic vegetation. Lemnetea, Potametea, Ruppietea, Zosteretea, Isoëto-Littorelletea (Eleocharition acicularis, Isoetion lacustris, Potamion graminei, Sphagno-Utricularion), Phragmito-Magnocaricetea (Glycerio-Sparganion, Oenanthion aquaticae, Phragmition communis, Scirpion maritimi). Resp. ed. Yu. R. Shelyag-Sosonko. Vegetation of Ukraine.
Dubyna, D.V., Dzyuba, T.P., Yemelyanova, S.M., and others. (2019). Prodromus vegetation of Ukraine.
Hennekens S. (2009). Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur.
Khomiak, I., Harbar, O., Demchuk, N., Kotsiuba, I., Onyshchuk, I. (2019). Above-graund phytomas dynamics in autogenic succession of an ecosystem. Forestry ideas, 1 (57), 136–146.
Keddy, P.A. (2010). Wetland Ecology Principles and Conservation; Cambridge University Press: Cambridge, IK, USA, 1–497.
Khomiak, I.V. (2013). Phytoindicative analysis of transformation processes of wetlands. Protected business in Ukraine,1, (19), 38–42.
Khomiak, I.V., Kozin, M.S., Kotsyuba, I.Yu., Vasylenko. O.M., Vlasenko. R.P. (2022). Justification of the need to protect the sources of small rivers on the example of the Slovechansko-Ovrutsky Ridge. Environmental sciences, 1 (40), 28–32.
Khomiak, I.V., Zarichna, M.S., Demchuk, N.S., Kostyuk, V.S., Vasylenko, O.M., Vlasenko, R.P., Garbar, D.A. (2021). The influence of flow regulation on the dynamics of ecosystems of the Lisna river (Zhytomyr Region) Ecological Sciences, 2(35), 45–48.
Mosyakin, S.L., Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist.
Palamarchuk, M.M., Zakorchevna, N.B. (2001). Water Fund of Ukraine. Reference manual.
Smith, M. J.; Schreiber, E. S. G., Kohout, M., Ough, K., Lennie, R., Turnbull, D., Jin, C., Clancy, T. (2007). Wetlands as landscape units: spatial patterns in salinity and water chemistry. Wetlands, Ecology & Management, 15 (2), 95–103.
Upadhyay A.K, Singh,R., Singh D. (2020). Restoration of Wetland Ecosystem: A Trajectory Towards a Sustainable Environment 1st ed. Springer.
I.G. Коtsiuba, G.V. Skyba, I.A. Skuratovskaya, S.M. Lyko. Ecological Monitoring of Small Water Systems: Algorithm, Software Package, the Results of Application to the Uzh River Basin (Ukraine). Methods and objects of chemical analysis, Volume 14, № 4, 2019. P. 200–207.
Iryna Kotsiuba, Vitalina Lukianova, Yevheniia Anpilova, Tetiana Yelnikova, Olena Herasymchuk, Oksana Spasichenko.The Features of Eutrophication Processes in the Water of the Uzh River. Ecological Engineering & Environmental Technology 2022, 23(2), 9–15.
