МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Анотація

Мета. Розвиток методичних підходів до інформаційного забезпечення й оцінювання сталого розвитку регіону та їх апробація на прикладі екологічного стану Волинської області. Методи. Методологічна основа оцінки сталого розвитку базується на системному підході, основою якого є взаємозв’язок показників, які характеризують стан соціального, економічного та екологічного розвитку регіону. Апробація методики здійснюється на основі використання набору ключових показників екологічної підсистеми. Методика оцінки передбачає три рівні агрегування показників: перший рівень включає базові показники, що відображають стан екологічної підсистеми регіону на основі статистичних даних; другий рівень охоплює агреговані показники, розраховані на основі кількох базових, які дають змогу оцінити стан споріднених груп (макропоказників) підсистеми; третій рівень представлений інтегрованими показниками, сформованими на основі агрегованих, що дозволяє комплексно оцінити стан екологічної підсистеми регіону. Для аналізу побудовано регресійні моделі, що відображають залежності між змінами показників у часі. Коефіцієнт детермінації R2, отриманий для кожного рівняння, використаний як критерій оцінки надійності моделі та її здатності пояснювати варіацію показників. Результати. У статті на основі огляду та узагальнення напрацювань вітчизняних та іноземних вчених набули подальшого розвитку методичні підходи до оцінки сталого розвитку регіону, які передбачають поєднання системного та ієрархічного підходів та використання багаторівневої структури агрегування базових показників. Здійснено апробацію методики оцінки сталого розвитку регіону на прикладі екологічного стану Волинської області. До агрегованих показників екологічної підсистеми віднесено: показник стану атмосферного повітря; земля, природно-заповідний фонд; показник використання водних ресурсів; показник якісного стану питної води; показник поводження з відходами. Наведено результати моделювання динаміки показників екологічного розвитку Волинської області, включаючи рівняння регресії та значення коефіцієнта R2. Зокрема, розглянуто 23 показники. Результат демонструє середні та високі рівні R2, що дало змогу оцінити відповідну придатність моделей для прогнозування. За результатами розрахунків, після приведення базових показників до нормованого виду, здійснення їх агрегування в інтегровані показники, стан за екологічним показником І1 розвитку Волинської області оцінюється як задовільний, маючи значення 0,59. Висновки. Проведений регресійний аналіз дозволив виявити ключові закономірності та тенденції змін у екологічній підсистемі Волинської області за період 2000–2020 років. Зокрема, встановлено, що спостерігається поступове покращення якісного стану атмосферного повітря та водних ресурсів, проте стан земельних ресурсів і управління відходами залишається проблемним. Отримані залежності підтверджуються високими значеннями коефіцієнтів детермінації регресійних моделей, що свідчить про надійність результатів і можливість їх використання для прогнозування розвитку регіону. Інтегрований показник екологічного розвитку Волинської області дає змогу оцінити стан регіону як задовільний. Ці результати є важливими для формування стратегій сталого розвитку Волинської області, оскільки дозволяють виділити ключові напрями для подальших інтервенцій, спрямованих на збалансованість соціального, економічного та екологічного компонентів.