ОЦІНКА РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЙ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ОБСЯГАМИ УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-1Ключові слова:
обсяги відходів у розрахунку на км2 території та на особу, відносна (низька), помірна, підвищена, висока екологічна небезпекаАнотація
Метою дослідження є оцінка рівня екологічної безпеки адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області за обсягами утворення відходів. Методологія. Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики у Житомирській області щодо утворення відходів за період 2017 – 2020 рр. У територіальному розрізі Житомирської області визначали кратність перевищення середнього по області обсягу відходів, внесок міст та районів у загальний обсяг їх утворення, а також рівень екологічної безпеки на основі показників обсягу утворення відходів у розрахунку на км2 території та на одну особу з наступним групуванням територій за рівнем екологічної небезпеки (відносна (низька), помірна, підвищена чи висока). Наукова новизна полягає в оцінюванні обсягів утворення відходів та визначення рівня екологічної безпеки у розрізі Житомирської області. Висновки. За період 2017–2020 рр. спостерігається зменшення обсягів утворення відходів. Виявлена значна диспропорція у обсягах утворення відходів в розрізі Житомирської області. Левова частка утворених відходів припадає на міста з її щорічним збільшенням. Інтенсивність утворення відходів на одиницю території Житомирської області та в розрахунку на особу за досліджувані роки характеризується зниженням у 1,1-1,2 рази щорічно з максимальним перевищенням даних значень у всіх без винятку містах та районах області відповідно. Визначені 4 групи екологічної небезпеки: ІV група – висока екологічна небезпека (міста Житомир і Коростень (2018, 2019 рр.), Хорошівський район (2017, 2018 і 2020 рр.); ІІІ група – підвищена екологічна небезпека (м. Коростень (2017, 2020 рр.), Коростишівський (2017 р.) і Хорошівський (2019 р.) райони); ІІ група – помірна екологічна небезпека (міста Бердичів, Малин і Новоград-Волинський, Олевський (2019 р.), Андрушівський, Новоград-Волинський і Черняхівський (2017 – 2019 рр.), Житомирський (2020 р.), Лугинський (2019, 2020 рр.), Народицький (2018 р.), Радомишльський (2018, 2020 рр.) райони); І група – відносна (низька) екологічна небезпека (більшість районів Житомирської області, м. Малин (2018 р.) та м. Новоград-Волинський (2019 р.).
Посилання
Головне управління статистики у Житомирській області: офіційний веб-сайт. URL: http://www.zt.ukrstat.gov.ua.
Sankoh F. P., Yan X., Mohamed Hamza Conteh A. A situational assessment of socioeconomic factors affecting solid waste generation and composition in Freetown, Sierra Leone. Journal of Environmental Protection. 2012. 3(7). pp. 563–568. DOI: 10.4236/jep.2012.37067.
Kawai K., Tasaki T. Revisiting estimates of municipal solid waste generation per capita and their reliability. Journal of Material Cycles and Waste Management. 2016. 18. Pp. 1-13. DOI: 10.1007/s10163-015-0355-1.
Валерко Р. А., Герасимчук Л. О. Оцінка рівня техногенного навантаження Житомирської області. Вісник ЖНАЕУ. 2017. 1(58), т. 1. С. 39–48. URL: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/8052.
Валерко Р. А., Герасимчук Л. О. Екологічна оцінка стану сільських населених пунктів Житомирської області. Екологічні науки. 2020. 6 (33). С. 96–102. DOI: 10.32846/2306-9716/2020.eco.6-33.14.
Noufal M., Yuanyuan L., Maalla Z., Adipah S. Determinants of household solid waste generation and composition in Homs city, Syria. Journal of Environmental and Public Health. 2020. 2020. DOI: 10.1155/2020/7460356.
Vološinová D., Ansorge L. Waste footprint of selected city districts of Prague. European Journal of Sustainable Development. 2021. 10(4). pp. 217–226. DOI: 10.14207/ejsd.2021.v10n4p217.
Герасимчук Л. О. Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Вісник ЖНАЕУ. 2017. 2(61), т.1. С. 116–122. URL: https://sciencehorizon.com.ua/web/uploads/pdf/%E2%84%962(61)_116-122.pdf.
Ceylan Z. Estimation of municipal waste generation of Turkey using socio-economic indicators by Bayesian optimization tuned Gaussian process regression. Waste Management & Research. 2020. 38(8). pp. 840–850. DOI: 10.1177/0734242X20906877.
Supangkat S., Herdiansyah H. Analysis correlation of municipal solid waste generation and population: environmental perspective. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2020. 519(1). 012056. DOI: 10.1088/1755-1315/519/1/012056.
Afroz R., Hanaki K., Tudin R. Factors affecting waste generation: a study in a waste management program in Dhaka City, Bangladesh. Environment Monitoring and Assessment. 2011. 179. pp. 509–519. DOI: 10.1007/s10661-010-1753-4.
Matsui Y., Trang D., Thanh N. Estimation of waste generation and recycling potential from traditional market: a case study in Hue city, Vietnam. Journal of Environmental Protection. 2015. 6. pp. 308–320. DOI: 10.4236/jep.2015.64031.
Bharti P. K., Bhupesh S., Singh R. K., Tyagi A. K. Waste generation and management in Antarctica. Procedia Environmental Sciences. 2016. 35. pp. 40–50. DOI: 10.1016/j.proenv.2016.07.004.
Lagerkvist A., Dahlén L. Solid waste generation and characterization. In: Meyers R.A. (eds). Encyclopedia of Sustainability Science and Technology. Springer, New York, 2020. DOI: 10.1007/978-1-4419-0851-3_110.
Nyumah F., Charles J., Bamgboye I. A., Aremu A. K., Eisah J. S. Generation, characterization and management practices of household solid wastes in Cowfield, Paynesville city, Liberia. Journal of Geoscience and Environment Protection. 2021. l.9. pp. 113–127. DOI: 10.4236/gep.2021.94007.
