ДО ПРОБЛЕМИ ВИОКРЕМЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2025-1-12Ключові слова:
виокремлення педагогічних умов, педагоги професійного навчання, цифрова компетентність, інноваційні методи, заклади вищої освіти, інтеграціяАнотація
Мета роботи. Стійка тенденція апгрейду підходів у сфері освітнього менеджменту на сьогодні трансформується в концепцію оптимізації якості освіти. Особливої ваги зазначена тенденція набуває на тлі глобальної цифровізації освітнього середовища, необхідності забезпечення належного рівня конкурентоспроможності навчальних закладів та удосконалення процесу підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Нові умови диктують необхідність належного забезпечення педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців. Метою статті є аналіз аспектів виокремлення педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів професійного навчання ц закладах вищої освіти. Методологія. У процесі роботи над статтею застосовано низку загальнонаукових методів дослідження, у тому числі, аналіз літературних джерел, порівняння, систематизацію та узагальнення. Дослідження відноситься до категорії описових і включає тематичні дослідження та аналіз вторинних даних. Наукова новизна. У дослідженні встановлено, що для ефективного моделювання навчального процесу потрібно передбачати етап детального планування процесу інтеграції цифрових рішень та забезпечення відповідних педагогічних умов. Уточнено сучасне бачення дефініції «педагогічні умови». Проаналізовано концепції співпраці, адаптивності та персоналізації в освітній сфері на тлі інтенсивної інтеграції цифрових технологій, що характерні для європейського досвіду. Обґрунтовано необхідність персоналізації навчального процесу та забезпечення створення та розвитку індивідуального освітнього середовища. Висновки. Результати дослідження проблеми виокремлення педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів демонструють, що належний розвиток методично-педагогічних процесів в освітній сфері гарантує якість набутих умінь та навичок учасників навчального процесу. Доведено, що ефективне застосування потенціалу інноваційного цифрового інструментарію в межах сучасних стратегій навчання сприяє оптимізації пізнавальної діяльності, поступу критичного мислення та формуванню стійких професійних компетенцій, що в синергії забезпечує успішне становлення педагогів професійного навчання в процесі здобуття вищої освіти.
Посилання
Хриков Є. Педагогічні умови в структурі наукового знання. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки». 2022. № 4. С. 5–10.
Яремчук Н., Назар С. Педагогічні умови формування віртуального освітнього простору закладу вищої освіти. Молодь і ринок. 2021. № 7/193.
Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови» : практ. посібник. 3-е вид., доп. Львів : ЛДУБЖД, 2022. 90 с.
Zhao Y., Llorente A. M. P., Gómez M. C. S. Digital competence in higher education research: A systematic literature review. Computers & Education, 2021. № 168. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104212
Voichenko D. V. Innovations in education management: transformation of the modern system. In Innovations and scientific potential of the world: materials of the III International Scientific Conference. International Center for Scientific Research. 2023. Рp. 211–213. UKRLOGOS Group LLC. http://surl.li/urfqh
Sinyaeva, O., Krekot M., Zavhorodniy O., Sychova T., Sychov A. Features of the use of information technologies in education. Education. Innovation. Practice. 2023. № 11(7). Рр. 98–104. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i7-013
Castro-Alonso J. C., de Koning B. B., Fiorella L., Paas F. Five strategies for optimizing instructional materials: Instructor-and learner-managed cognitive load. Educational Psychology Review. 2021. № 33(4). Рр. 1379–1407. https://doi.org/10.1007/s10648-021-09606-9
Gallagher S. E., Savage T. Challenge-based learning in higher education: an exploratory literature review. Teaching in Higher Education. 2023. № 28(6). Рр. 1135–1157. https://doi.org/10.1080/13562517.2020.1863354
Falcione S., Campbell E., McCollum B., Chamberlain J., Macias M., Morsch L., Pinder C. Emergence of Different Perspectives of Success in Collaborative Learning. The Canadian Journal for the Scholarship of Teaching and Learning. 2019. № 10(2). Рр. 1–23. https://doi.org/10.5206/cjsotl-rcacea.2019.2.8227
Eker B., Eker A. A. Quality criteria in universities. Journal of Innovations in Business and Industry. 2023. № 1(02). Рр. 65–70. https://doi.org/10.61552/JIBI.2023.02.002
Canaran Ö., Mirici İ. H. An Overview of the Recent Views and Practices in Teacher Professional Development. Eğitimde Kuram ve Uygulama. 2019. № 15(4). Рр. 350–362. https://doi.org/10.17244/eku.559281
Adiyono A., Hayat E. W., Oktavia E. D., Prasetiyo N. T. Learning interaction in the digital era: Technological innovations and education management strategies to enhance student engagement. Journal of Research in Instructional. 2023. № 4(1). Рр. 205–221. https://doi.org/10.30862/jri.v4i1.333
Вдовичин Т. Я. Обгрунтування організаційно-педагогічних умов для забезпечення навчального процесу майбутніх бакалаврів інформатики. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2013. № 34. С. 225–230.