ШПІЦБЕРГЕН ‒ ТУРИСТИЧНЕ ВІДКРИТТЯ ПОЛЯРНОГО СВІТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2023.2.08

Ключові слова:

архіпелаг Шпіцберген, Шпіцберген, Лонг'їр, туризм, туристичні об'єкти

Анотація

Шпіцберген ‒ найбільший острів архіпелагу Шпіцберген (норвезька провінція), де розташований Лонг'їр (столиця, де, серед іншого, є аеропорт і морський порт). На острові є кілька інших невеликих поселень. Це дає змогу краще знайомитися з трохи ширшою територією острова. Ці поселення є одними з найпівнічніших поселень людини. Комфортні та нескладні подорожі за помірну ціну призвели до стрімкого зростання кількості туристів у багатьох раніше недоступних місцях. Крім того, зміна клімату, яку можна відчути сьогодні, а також тривалі періоди спеки та посухи, ініціюють і посилюють ризик виникнення пожеж у багатьох досі дуже популярних туристичних районах. Зростання почуття небезпеки у суспільстві явно посилилося. Крім того, епідемія COVID-19 може спрямувати бажання подорожувати в райони, не переповнені масовим туристичним потоком. Шпіцберген із його туристичним центром, що розвивається в Лонг'їрі, є цікавою пропозицією, яка може задовольнити різноманітні очікування туристів. Мета роботи полягає в тому, щоб показати цю територію як привабливий туристичний простір, який зараз переживає хороший туристичний бум. Дослідження ґрунтувалося на аналізі літератури, інтернет-джерелах та польових розвідках, які проводилися у 2022 р. Результати досліджень показали, що Шпіцберген користується зростаючим туристичним інтересом, про що свідчить розширення туристичної інфраструктури та збільшення можливості дістатися до Лонг’їра , а також пересування по території цього міста.

Посилання

Ćwiąkała J., 2012, Charakterystyka ruchu turystycznego na Spitsbergenie w latach 2000‒2004. [w:] Prace Studenckiego Koła Naukowego Geografów Uniwersytetu Pedagogicznego w Krakowie, I, 26–33.

Dolnicki P., Gawor Ł., 2012, Walory turystyczne wybranych regionów Spitsbergenu, [w:] Z. Zioło, T. Rachwał (red.), Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis, Studia Geographica III. Innowacyjność usług turystycznych układów przestrzennych, Wydawnictwo Naukowe UP, Kraków, s. 70–74.

Hall C., M., Saarinen J., 2010, Polar tourism: definitions and dimensions. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism 10: 448–467.

Overnight stays in Longyearbyen. URL: https://www.mosj.no/en/influence/traffic/overnight-stayslongyearbyen.html (dostęp 10.04.2022).

Luksusowy mikrohotel na biegunie północnym. O cenę lepiej nie pytaj URL: https://portaltechnologiczny.pl/2019/09/22/luksusowy-mikrohotel-na-biegunie-polnocnym-o-cene-lepiej-nie-pytaj/ (dostęp 10.04.2022)

Euro. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Euro (dostęp 6.05.2023 r.)

Ålesund. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Ny-%C3%85lesund (dostęp 6.05.2023 r.)

Spitsbergen. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Spitsbergen (dostęp 6.05.2023 r.)

Svalbard. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Svalbard (dostęp 6.05.2023 r.)

Unia Europejska. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Unia_Europejska (dostęp 6.05.2023 r.)

Jaskólski M., Pawłowski Ł., 2017, Turystyka kulturowa na Spitsbergenie – stan obecny i możliwości rozwoju, [w:] Turystyka Kulturowa, 2, 161–177.

Kajan K., 2014, Arctic Tourism and Sustainable Adaptation: Community Perspectives to Vulnerability and Climate Change. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism 14: 60–79.

Karczewski A., Stanowski W., 2013, Rzeźba terenu [w:] Z. Zwoliński, A. Kostrzewski, M. Pulina (red.), Dawne i współczesne geoekosystemy Spitsbergenu, Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, s. 31–34.

Kostrzewski A., Rachlewicz G., Zwoliński Zb., 2022, Zmiany funkcjonowania geoekosystemów lądowych Arktyki [w:] Rachlewicz G., Arymera K., Weltrowska J., (pod red.), Krajobraz polarny w warunkach zmian klimatu. Spitsbergen Środkowy, II konferencja Polarna, UAM, Instytut Geografii i Geoinformacji, Poznań-Longyearbyen-Petuniabukta, czerwiec-lipiec 2022, 19–31.

Kugiejko M., 2021, Increase of tourist traffic on Spitsbergen: An environmental challenge or Chance for progress in the region?, Polish Polar Research, vol. 42 no. 2, pp. 139–159.

Kugiejko M., 2023, Tourism on Spitsbergen -challenge or chance for the Arctic region. DOI: 10.13140/RG.2.2.34046.66881

Machowski J., 1992, Polscy zdobywcy białego lądu, Wyd. Akademickie „Dialog”, Warszawa, 1–156.

Maciejowski W., 2007, Walory turystyczne i formy turystyki w archipelagu Svalbard (Norwegia) [w:] W. Kurek, R. Faracik (red.), Studia nad turystyką. Prace geograficzne i regionalne. Geograficzne, ekonomiczne i społeczne aspekty turystyki, IGiGP UJ, Kraków:, s. 123–134.

Rachlewicz G., Arymera K., Weltrowska J., (pod red.), 2022, Krajobraz polarny w warunkach zmian klimatu. Spitsbergen Środkowy, II konferencja Polarna, UAM, Instytut Geografii i Geoinformacji, Poznań-Longyearbyen -Petuniabukta, czerwiec-lipiec 2022, 1–78.

Saville S.,M., 2022, Valuing time: Tourism transitions in Svalbard. Polar Record 58. e11. DOI: https://doi.org/10.1017/S0032247422000055

Stewart E., J., Draper D., Johnson M., E., 2005, A Review of Tourism Research in the Polar Regions, ARCTIC 58: 331–458.

Viken A., Jorgensen F., 1997, Tourism on Svalbard. Polar Record 34: 123–128.

Viken A., 2011. Tourism, research, and governance on Svalbard: a symbiotic relationship. Polar Record 47: 335–347.

Zieliński A., 2010, Antarktyda – najmniej poznany kontynent na Ziemi, [w:] A. Predygier (red.) X Kielecki Festiwal Nauki, 15-30.09.2009. Wydawnictwo UJK, Kielce, s. 77–80.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-02