ЗВ’ЯЗОК РАДІОАКТИВНОГО ФОНУ СЕРЕДОВИЩА, ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ З СЕЙСМОТЕКТОНІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2025.5.01Ключові слова:
бета-, гама-випромінювання, сейсмічність регіону, температура повітря, геодинамічний стан, Оашський глибинний розломАнотація
Закарпатський внутрішній прогин відомий як сейсмогенераційний регіон та представлений як територія, де щорічно реєструються багато землетрусів. На основі комплексних геофізичних спостережень у Закарпатському внутрішньому прогину виявлено зв’язки сейсмотектонічних процесів, геодинаміки регіону зі змінами метеорологічних та геофізичних полів. У статті побудовано часові розподіли параметрів геофізичних полів; проведено розрахунок коефіцієнтів кореляційного аналізу; проведено порівняльний аналіз інтервалів часу, які характеризуються аномальними параметрами геофізичних полів. Результати дослідження показали: землетруси відбуваються в часових інтервалах, коли спостерігаються інтенсивні рухи кори, зокрема в разі стиснення порід, що підтверджується варіаціями розрахованих величин прискорення геомеханічних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому. Розглянуто варіації радіоактивного фону середовища у 2023 р. в центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину, варіації температури повітря, показано особливості часового розподілу спостережуваних параметрів. Показано зв’язок метеорологічного параметру та геофізичного поля із сейсмотектонічними процесами в Карпатському регіоні.
Посилання
Національний сейсмологічний бюлетень України за 2021 р. / Ю. Андрущенко та ін. Геофізичний журнал. 2022. № 44 (6). С. 162–180. DOI: https://doi.org/10.24028/gj.v44i6.273649
Бурахович Т., Кушнір А., Ільєнко В. Сучасні геоелектромагнітні дослідження Українських Карпат. Геофізичний журнал. 2022. № 44 (3). С. 21–43. DOI: https://doi.org/10.24028/ gj.v44i3.261966
Гнип А. Визначення різницевих координат і механізму вогнища землетрусів поблизу с. Тросник у Закарпатті протягом 2013‒2015 рр.: Методичні аспекти та аналіз результатів. Геодинаміка. 2022. № 2 (33). С. 50‒63. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.050
Доскіч С., Савчук С., Джуман Б. Визначення горизонтальних деформації земної поверхні території України за даними ГНСС вимірів. Геодинаміка. 2023. № 2 (35). С. 89‒98. DOI: https://doi.org/10.23939/ jgd2023.02.089
Моніторинг сейсмотектонічних процесів у Закарпатському внутрішньому прогині за результатами комплексних геофізичних спостережень / В. Ігнатишин та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2022. № 3 (98). С. 42‒48. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2713.98.05
Геодинамічний стан Закарпатського внутрішнього прогину за результатами деформометричних спостережень в регіоні / В. Ігнатишин та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2024. № 1 (104). С. 13‒21. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2713.104.02
Метеорологічний аспект геодинамічного стану Закарпатського внутрішнього прогину за 2021 рік / В. Ігнатишин та ін. Acta Academiae Beregsasiensis : Geographica et Recreatio. 2024. № 1. С. 32‒47.
Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д.С.С. Радіоактивний фон середовища та сучасні рухи кори в Закарпатському внутрішньому прогині: сейсмічний аспект. Acta Academiae Beregsasiensis : Geographica et Recreatio. 2024. № 2. С. 58‒68.
Дослідження змін параметрів магнітного поля та поля деформацій у сейсмонебезпечних регіонах / В. Ігнатишин та ін. Acta Academiae Beregsasiensis : Geographica Et Recreatio. 2024. № 3. С. 48–58. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-3-6
Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д.С.С. Електромагнітна емісія середовища як реакція на сейсмотектонічні процеси в сейсмогенерувальних регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis : Geographica Et Recreatio. 2024. № 4. С. 17–26. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-2
Відображення розподілу механічних напруг в гірничих масивах у динаміці інтенсивності природного імпульсного електромагнітного поля Землі / Е. Кузьменко та ін. Геодинаміка. 2022. № 2 (33). С. 64‒77. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.065
Малицький Д., Ігнатишин В., Коваль Ю. Деформометричні дослідження в зоні Оашського розлому Закарпаття за результатами режимних спостережень на РГС «Тросник», «Королево та «Берегово». Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Серія геологія. 2012. Вип. 59. С. 15–17.
Закарпатський прогин: дослідження зон зниженої швидкості у земній корі за даними регіональних сейсмічних профілів / А. Муровська та ін. Геофізичний журнал. 2023. № 45 (2). C. 30‒43. DOI: https://doi.org/10.24028/ gj.v45i2.278310
Сейсмотектоніка зони перетину Оашського і Закарпатського глибинних розломів (Українське Закарпаття) / А. Назаревич та ін. Геодинаміка. 2022. № 2 (33). С. 99‒114. DOI: https://doi.org/10.23939/ jgd2022.02.100
Геомагнітне поле Українських Карпат та 3D магнітна модель Закарпатського прогину / М. Орлюк та ін. Геофізичний журнал. 2023. № 45 (4). C. 20-42. DOI: https://doi.org/10.24028/gj.v45i4.286284
Осадчий В., Андрущенко Ю., Лящук О. Ідентифікація природних та техногенних сейсмічних подій за енергетичними характеристиками. Геодинаміка. 2023. № 2 (35). C. 99‒105. DOI: https://doi.org/10.23939/ jgd2023.02.099
Пирієв Р. Огляд електромагнітних моніторингових досліджень у прогнозі землетрусів: останні результати та нові перспективи. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2022. № 1 (96). С. 40‒45. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2713.96.06
Савчин І. Визначення сучасних ротаційних параметрів основних тектонічних плит на основі ГНСС-даних. Геодинаміка. 2022. № 2 (33). С. 17‒27. DOI: https://doi.org/10.23939/ jgd2022.02.017
Савчин І., Білащук А. Сучасні рухи земної поверхні Карпатської гірської системи за даними ГНСС. Геодинаміка. 2024. № 2 (37). С. 5‒15. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2024.02.005
Третяк К., Брусак І. Сучасні деформації земної кори території Заходу України за даними ГНСС мережі «GEOTERRACE». Геодинаміка. 2022. № 1 (32). С. 16‒25. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.016
Третяк К., Брусак І., Бабченко В. Сучасні деформації земної кори території України за даними ГНСС-мереж GEOTERRACE ТА SYSTEM.NET. Геодинаміка. 2024. № 2 (38). С. 56‒69. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2024.02.056
Tретяк K., Kухтар Д. Застосування радарних інтерферометричних знімків Sentinel-1 для моніторингу вертикальних зміщень земної поверхні, викликаних неприпливним атмосферним навантаженням. Геофізичний журнал. 2023. № 45 (1). C. 87‒101. DOI: https://doi.org/10.24028/ gj.v45i1.275180
Bala A., Toma-Danila D. Radulian M. Focal mechanisms in Romania: statistical features representative for earthquake-prone areas and spatial correlations with tectonic provinces. Acta Geod. Geophys. 2019. Vol. 54. P. 263–286. DOI: https://doi.org/10.1007/s40328-019-00260-w
Bala A., Radulian M., Toma-Danila, D. Crustal stress partitioning in the complex seismic active areas of Romania. Acta Geod. Geophys. 2020. Vol. 55. P. 389–403. DOI: https://doi.org/10.1007/s40328-020-00299-0
Kováčiková S., Logvinov I., Nazarevych A. et al. Seismic activity and deep conductivity structure of the Eastern Carpathians. Stud. Geophys. Geod. 2016. Vol. 60. P. 280–296. DOI: https://doi.org/10.1007/s11200-014-0942-y
Kumar S., Tripathi G., Kumar P. et al. Ionospheric perturbations observed due to Indonesian Earthquake (Mw = 7.4) using GPS and VLF measurements at multi-stations. Acta Geod. Geophys. 2021. Vol. 56. P. 559–577. DOI: https://doi.org/10.1007/s40328-021-00345-5
Nayak K., López-Urías C., Romero-Andrade R., Sharma G., Guzmán-Acevedo G. M., Trejo-Soto, M. E.
Ionospheric Total Electron Content (TEC) Anomalies as Earthquake Precursors: Unveiling the Geophysical Connection Leading to the 2023 Moroccan 6.8 Mw Earthquake. Geosciences. 2023. Vol. 13 (11). P. 319. DOI: https://doi.org/10.3390/geosciences13110319
Perez J.S., Llamas D.C.E., Buha D J’.L., Constantino R.C.C., Legaspi C.J.M., Lagunsad K.D.B., Grutas R.N., Quimson M.M.Y. Impacts of a Moderate-Sized Earthquake: The 2023 Magnitude (Mw) 4.7 Leyte, Leyte Earthquake, Philippines. Geosciences. 2024. Vol. 14 (3). P. 61. DOI: https://doi.org/10.3390/ geosciences14030061
Petraki E, Nikolopoulos D., Panagiotaras D., Cantzos D., Yannakopoulos P., et al. Radon-222: A Potential Short-Term Earthquake Precursor. J. Earth. Sci. Clim. Change. 2015 Vol. 6. P. 282. DOI:10.4172/2157-7617.1000282
Porkoláb K., Broerse T., Kenyeres A. et al. Active tectonics of the Circum-Pannonian region in the light of updated GNSS network data. Acta Geod. Geophys. 2023. Vol. 58. P. 149–173. DOI: https://doi.org/10.1007/ s40328-023-00409-8
Wu Z., Hu, M. Definitions, Classification Schemes for Active Faults, and Their Application. Geosciences. 2024. Vol. 14 (3). P. 68. DOI: https://doi.org/10.3390/geosciences14030068
