INVARIANTNESS, INTEGRITY AND EMERGENITYAS THE MAIN ORGANIZATIONAL PROPERTIES OF TERRITORIAL SYSTEMS
DOI:
https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2023.2.01Keywords:
territorial systems, invariance, integrity, emergenity, systemic organizationAbstract
The article analyzes the main system-forming properties, such as invariance, integrity, and emergentity. Problems with their real definition of interdependence between them and variability within one territorial system were explained. It was presented that difficulties with the interpretation and use of these properties mainly lie in their informational basis. At the same time, the functional structure of systems, which indicates their condition and relationships with adjacent territorial formations, serves as an indication and organizational basis of invariance, integrity and emergenity. Therefore, these properties of territorial formation are not only an intra-systemic, but also an extra-systemic phenomenon. Each of these system properties controls its own set of connections, which are nevertheless interconnected and interdependent. A peculiar system-forming field of connections is formed as a result. But in order for the system development to be optimal, a constantly operating system mechanism is needed to support their spatial and temporal organization, and, accordingly, invariance and integrity. Such a mechanism in territorial systems is the property of emergenity. Invariance, integrity, emergentity are not just one of the system-forming properties, each of these properties is characterized by its own range of organizational control, and, accordingly, the organizational formation of territorial entities. The background nature of these properties is rooted in the informational essence of nature, and that is why their quantitative assessment is difficult. At the same time, the close interdependence and mutual adjustment of the invariance, integrity, and emergence of systems creates a kind of unity, which is a stabilizing framework for territorial formations.
References
Арманд А. Д. Механизмы устойчивости геосистем. Факторы и механизмы устойчивости геосистем : Наука, 1989. С. 81‒90.
Баранцев Р. Г. Поиски границ синергетики. Т. 8. 1997. С. 15‒17.
Блауберг И. В., Садовский В. Н., Юдин Э. Г. Системный подход : предпосылки, проблемы, трудности : Знание, 1969. 48 с.
Боков В. А. Пространственно-временные основы геосистемных взаимодействий : автореф. дис. ... д-ра географ. наук, 1990. 39 с.
Власов К. П., Власов П. К., Киселёва А. А. Методы исследований и организация экспериментов. Харьков : Гуманитарный центр, 2002. 256 с.
Гнатів П. С., Хірівський П. Р. Теорія систем і системний аналіз в екології : навч. посібник. Львів: Камула, 2010. 204 с.
Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія : підручник. Київ: Знання, 2014. 550 с.
Исаченко А. Г. Геоэкологический потенциал ландшафта. Известия ВГО. 1991. Вып. 4. С. 305‒316.
Исаченко А. Г. Теория и методология географической науки : учебник для студентов вузов : Академия, 2004. 400 с.
Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Синергетическое расширение антропного принципа. Синергетическая парадигма, 2000. С. 80‒106.
Костріков С. В., Черваньов І. Г. Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу на засадах синергетичної парадигми сучасного природознавства : монографія. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. 144 с. 12. Круть И. В. Введение в общую теорию Земли, 1978. 206 с.
Малиновский А. А. Общие вопросы строения систем и их значение для биологии. Проблемы методологии системного исследования, 1970. С. 146‒183.
Пащенко В. М. Теоретические проблемы ландшафтоведения. Киев : Наук. думка, 1993. 283 с.
Петлін В. М. Екологічні механізми організації природних територіальних систем. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 304 с.
Петлін В. М. Cинергетичні залежності в організації природних територіальних систем. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. 395 с.
Петлін В. М. Теорія природних територіальних систем: у 4-х т. Т. 1 : Загальнотеоретичні і загальнометодологічні основи природних територіальних систем. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. 564 с.
Петлін В. М. Теорія природних територіальних систем: у 4-х т. Т. 2 : Природні територіальні системи : концепції, парадигми, організація. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. 624 с.
Петлін В. М. Ієрархії природних територіальних систем : моногорафія. Луцьк : ПрАТ «Волин. обл. друкарня», 2018. 476 с.
Петлін В. М. Гармонія організованості природних територіальних систем : монографія. Луцьк : Вид. центр СНУ ім. Лесі Українки, Простір-М, 2019. 516 с.
Сетров М. И. Принцип системности и его основные понятия. Проблемы методологии системного исследования : Мысль, 1970. С. 49‒63.
Старіш О. Г. Системологія : підручник. Київ : Центр навч. літ-ри, 2005. 232 с.
Швебс Г. И. Социально-экологическая концепция и вопросы природопользования. Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья : географические основы хозяйственного освоения. Л. : Наука, 1988. С. 7‒9.
Melvin M. A. Ekementary Particles and Symmetry Principles. Review of Modern Physics. 1960, Vol. 32, № 3. P. 11‒28.