СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ ТА ЕТИЧНЕ НАВЧАННЯ І НЕНАСИЛЬНИЦЬКА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЧИННИКИ САМОРОЗВИТКУ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНОГО СОЦІУМУ

Анотація

Метою дослідження є наукове обґрунтування значення соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) і ненасильницької комунікації (ННК) як ключових чинників формування емоційно зрілої, соціально відповідальної та здатної до саморозвитку особистості в умовах сучасного суспільства, що характеризується високою динамікою змін, зростаючими психологічними та соціальними викликами, а також необхідністю розвитку навичок мирного співіснування. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, який поєднує теоретичний аналіз сучасної наукової літератури з психології, педагогіки та соціальної роботи, порівняльний аналіз міжнародного та національного досвіду впровадження СЕЕН і ННК, а також емпіричні дані з пілотних освітніх проєктів, реалізованих в Україні та за кордоном. Автори спираються на результати метааналітичних оглядів, державних освітніх стратегій, міжнародних звітів (UNICEF, Education Endowment Foundation), а також нормативно-правової бази (Закон України «Про освіту», Національна стратегія розвитку освіти на 2021–2031 роки).Наукова новизна дослідження полягає у системному аналізі СЕЕН і ННК як взаємодоповнювальних підходів до формування соціально зрілої особистості в контексті сучасних освітніх і соціальних трансформацій. Уперше в українському академічному дискурсі запропоновано комплексну концептуалізацію СЕЕН і ННК як стратегічних складових не лише освітнього, а й соціального розвитку, з урахуванням потреб посттравматичної адаптації, цифрових викликів та зростаючої емоційної вразливості молоді. Акцентовано на необхідності інтеграції етичних і комунікативних практик в освітнє середовище для формування безпечного простору, здатного підтримувати психоемоційне благополуччя учасників навчального процесу. Висновки. Результати дослідження свідчать, що соціально-емоційне та етичне навчання у поєднанні з ненасильницькою комунікацією відіграють ключову роль у формуванні здатності особистості до рефлексії, емпатії, конструктивного вирішення конфліктів і відповідального прийняття рішень. Емпіричні дані пілотних програм в Україні (проєкт «Школа без конфліктів») та аналіз міжнародного досвіду підтверджують позитивний вплив зазначених підходів на зниження агресії, підвищення академічної мотивації, зміцнення психоемоційного добробуту та соціальної адаптації. ННК, як педагогічна та соціальна практика, створює умови для розвитку навичок мирної взаємодії та ціннісно орієнтованої комунікації, особливо актуальних в умовах війни й повоєнної трансформації українського суспільства.Впровадження соціально-емоційного і етичного навчання (СЕЕН) та ненасильницької комунікації (ННК) у систему освіти й соціальних послуг України слід розглядати як невід’ємний складник стратегічного реформування. Перспективними напрямами подальших досліджень є вивчення механізмів підготовки фахівців (педагогів, соціальних працівників, психологів) до реалізації програм СЕЕН і ННК, розробка індикаторів для моніторингу сформованості соціально-емоційних компетентностей, а також аналіз довгострокового впливу цих програм на громадянську активність і соціальну згуртованість.