ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЯК СКЛАДОВА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ

Анотація

Метою дослідження є наукове обґрунтування ролі психосоціальної підтримки фахівців соціальної сфери як складової стратегічного управління в системі соціальних служб та визначення механізмів її впровадження через нормативно-правові акти, методичні рекомендації та управлінські практики керівника. Методологічною базою дослідження виступили сучасні концепції психосоціальної підтримки, життєстійкості особистості та управління персоналом у соціальних службах. Використано аналіз нормативно-правових актів, методичні рекомендації щодо психосоціальної підтримки, контент-аналіз наукових публікацій, а також порівняльний аналіз підходів до формування життєстійкості та професійної стійкості фахівців. Такий підхід дозволив обґрунтувати роль керівника у впровадженні психосоціальної підтримки та інтеграції методичних рекомендацій у роботу соціальних служб. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності використання нормативно-правових актів для організації психосоціальної підтримки фахівців соціальної сфери в умовах війни, аналізі підходів до поняття життєстійкості особистості та ролі керівника у формуванні та впровадженні психосоціальної підтримки, а також у визначенні значущості інтеграції методичних рекомендацій щодо психосоціальної підтримки на робочому місці у практику соціальних служб.. Висновки. Дослідження підтверджує, що психосоціальна підтримка фахівців соціальної сфери виступає невід’ємною складовою стратегічного управління в системі соціальних служб. В умовах воєнної та соціально- економічної нестабільності ключову роль у забезпеченні такої підтримки відіграє керівник закладу, який формує психологічно безпечне середовище, сприяє розвитку довіри та згуртованості колективу, а також підтримує життєстійкість персоналу. Ефективна реалізація методичних рекомендацій щодо психосоціальної підтримки дозволяє зменшувати ризики професійного вигорання, вторинної травматизації та емоційного виснаження, підвищуючи професійну ефективність і мотивацію соціальних працівників. Таким чином, психосоціальна підтримка стає стратегічним ресурсом, що забезпечує стабільність, адаптивність та продуктивність системи соціальних служб у кризових умовах. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробці комплексних моделей інтеграції психосоціальної підтримки у практику стратегічного управління соціальними службами, зокрема шляхом оцінки ефективності різних методик і програм підтримки на робочому місці.