ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

У статті розглянуто психолого-педагогічну класифікацію мовленнєвих порушень дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, адже за статистикою кількість дітей із порушеннями мовлення з кожним роком зростає. Саме у дошкільному та молодшому шкільному віці створюється підґрунтя для успішного розвитку мовлення, а сприяє цьому корекційно-педагогічна робота педагогів, що й обумовлює актуальність даного дослідження. Метою статті є теоретичний аналіз психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Наукова новизна: достовірність психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень дітей дошкільного та молодшого шкільного віку під час корекційно-педагогічної роботи педагога можлива за умови точної діагностики мовленнєвих недоліків у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вчасно проведеної корекційно-педагогічної роботи щодо пропедевтики мовленнєвих порушень, формування й удосконалення мовленнєвих умінь дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Тема багатогранності проблеми діагностики та корекції мовленнєвих порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку розкривається у фундаментальних класичних і сучасних наукових дослідженнях. Запропоновано різні класифікації з корекційно-педагогічного досвіду багатьох дослідників: психологів, логопедів, лінгводидактів. Було визначено сутність понять: «фонетичні порушення мовлення», «фонетико-фонематичні порушення мовлення», «лексико-граматичне недорозвинення мовлення», «загальне недорозвинення мовлення». Враховано психолого-педагогічну та клініко-педагогічну класифікації мовленнєвих порушень дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Доведено, що поряд із порушеннями вербального характеру, дітям властиві певні особливості вищих психічних функцій: нестійкість довільної уваги, труднощі перемикання, стійкості пам’яті (особливо на мовний матеріал), труднощі в розумінні абстрактних понять, і т. д. Все це перешкоджає успішній навчальній діяльності та обумовлює нестійку успішність дітей. Отже, в учнів початкових класів з нормотиповим розвитком мовлення має бути сформоване на лексичному, граматичному, і фонематичному рівнях. Тому невід’ємним елементом освітнього процесу на даному етапі розвитку суспільства є корекційно-педагогічна робота педагогів над мовленнєвими недоліками учнів.