ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2024.1.12Ключові слова:
емоційна грамотність, психологічна готовність, діти старшого дошкільного віку, діти з порушеннями мовлення, методи, прийоми.Анотація
У науковій публікації здійснено теоретичний та експериментальний аналіз щодо формування емоційної складової психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в закладах загальної середньої освіти. Мета дослідження – визначення ефективних шляхів навчально-розвиткової роботи формування емоційної грамотності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення, що забезпечить їх успішну адаптацію в умовах закладів загальної середньої освіти. Методи дослідження: теоретичний: систематизація науково-теоретичних джерел для обґрунтування концептуальної позиції та ідеї щодо вирішення проблемного питання; емпіричний: використання різновидів психологічних методів, які взаємозалежні й під час формування емоційної складової доповнювали один одного: бесіда, спостереження, метод аналізу, порівняння; методи обробки даних: передбачали варіативно-статистичну дескрипцію. Результати дослідження. Виявлені низькі показники актуального розвитку емоційної складової психологічної готовності в дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання в освітньому просторі поставили питання щодо обґрунтування шляхів навчально-розвиткової роботи спрямованої на формування емоційної грамотності. Окреслено основні методи такі як ігровий, що включає дидактичні, дихальні, рухові, слухові, зорові, тактильні розвивальні ігри; словесний метод зміст якого забезпечує інтерактивний метод, що реалізується за допомоги бесіди, розповідей, читань художніх творів, притч тощо; наочно-словесний метод застосовується в арттерапії, а саме під час малювання, слухання музики, перегляду мультфільмів тощо. Визначено прийоми навчально-розвиткової роботи та очікуємий результат дитини. В процесі навчально-розвиткової роботи значна увага приділялась формуванню вмінь розшифровувати емоційні схеми, зчитувати лицеву експресію, ідентифікувати емоції у життєвих ситуаціях, проявляти позитивні емоції під час спілкування. Відповідно, показники порівняльного аналізу (констатувального та формувального експериментів) засвідчили, що емоційна грамотність дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення була сформована в переважного відсотка респондентів. Що підтверджувало ефективність навчально-розвиткової роботи.
Посилання
Бєлова О. Б. Актуальний стан сформованості емоційної грамотності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Освітологічний дискурс, 2023. 1(40). С. 93−112. https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/977
Бєлова О.Б. Методика вивчення емоційної грамотності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Зб. наук. праць «Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах». Запоріжжя: КПУ. 2022. 82. С. 21–29. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2022.82.3
Літковська О. В. 100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться. Київ: Шк. світ, 2012. 224 с.
Портман Р. Ігри, що запобігають агресії: Інтерактивні ігри. Львів: Свічадо, 2010. 112с.
Bahrieva N. A. The growth of speech in preschool children is an important factor in their socio-emotional development. European Journal of Molecular & Clinical Medicine. 2020. 07(09). Р.2282–2292.
Bielova О. The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. SPECIAL EDUCATION. 2021. 1(42), Р. 137–189. https://www.journals.vu.lt/special-education/article/view/25427
Bielova О. Patterning types of aggressive behaviour of primary school children with speech disorders. SPECIAL EDUCATION. 2019. 2(40). Р. 201–236. http://socialwelfare.eu/index.php/SE
Daily S., Burkhauser M., and Halle T. A review of school readiness practices in the states: Early learning guidelines and assessments. Child Trends. 2010. 1(3). Р. 1-12. https://www.childtrends.org/publications/a-review-of-schoolreadiness-practices-in-the-states-early-learning-guidelines-and-assessments
Dell’Angela L., Zaharia A., Lobel A., Vico Begara O., Sander D., & Samson A. C. Board games on emotional competences for school-age children. Games for Health Journal. 2020. 9(3). Р. 187–196.
Elfenbein H.A, Ambady N. On the universality and cultural specificity of emotion recognition: a meta-analysis. Psychol Bull. 2002.128(2). Р.203−235. doi: 10.1037/0033-2909.128.2.203. PMID: 11931516.
Grosse G., Streubel B., Gunzenhauser C., & Saalbach H. Let’s talk about emotions: The development of children’s emotion vocabulary from 4 to 11 years of age. Affective Science. 2021. 2(2). Р. 150–162.
Ho J. & Funk S. Promoting young children’s social and emotional health. Young Children, 2018. 73(1). https:// www.naeyc.org/resources/pubs/yc/mar2018/promoting-social-and-emotional-health
Laukka P., & Elfenbein H. A. Cross-Cultural Emotion Recognition and In-Group Advantage in Vocal Expression: A Meta-Analysis. Emotion Review. 2021. 13(1). Р. 3–11. https://doi.org/10.1177/1754073919897295
Lee R. L. T., Lane S. J., Tang A. C. Y., Leung C., Louie L. H. T., Browne G., & Chan S. W. C. Effects of an unstructured free play and mindfulness intervention on wellbeing in kindergarten students. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. 17(15). 5382.
Nakamura T., Munekata N., Nakamura F., Ono T., & Matsubara H. Universal game based on traditional children’s outdoor games. In J. C. Anacleto, S. Fels, N. Graham, B. Kapralos, M. Seif El-Nasr, & K. Stanley (Eds.), Entertainment computing – International Conference on Entertainment Computing. Lecture notes in computer science. 2011. 6972. Р. 59–64.
Nandy A., Nixon E., & Quigley J. Parental toy play and toddlers’ socio-emotional development: The moderating role of coparenting dynamics. Infant Behavior and Development. 2020. 60. Р. 101465.
Streubel B., Gunzenhauser C., Grosse G., & Saalbach H. Emotion-specific vocabulary and its contribution to emotion understanding in 4- to 9-year-old children. Journal of Experimental Child Psychology. 2020. 193. 104790.
Trawick-Smith J. W. Early childhood development: A multicultural perspective (6th ed.). Pearson. 2013. 576р.
Yilmaz R. M. Educational magic toys developed with augmented reality technology for early childhood education. Computers in Human Behavior. 2016. 54. Р.240–248.
