РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ ПЕДАГОГІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2024.2.6Ключові слова:
педагогіка, педагогічна термінологія, категорії, поняття, методологіяАнотація
У статті проаналізовано розвиток педагогічної науки як особливої соціальної сфери, спрямованої на виховання людини. Визначено походження терміну «педагогіка». Звернено увагу на становлення понятійного апарату педагогіки як складової її методології. Зародившись у лоні філософії, педагогіка стала самостійною галуззю наукових знань, обґрунтованих у працях Я. Коменського. Встановлено, що педагогіка має виступати як теоретична, фундаментальна, прикладна і практично орієнтована наука. Висвітлено сутність, походження та джерела світової та української педагогічної термінології. Розглянуто сутність поняття «педагогічна термінологія» як системи лексичних засобів і найменувань, застосовуваних для опису теорії і практики виховання, навчання і освіти. З’ясовано генезу української педагогічної термінології. Першим терміном, зафіксованим у «Повісті минулих літ», є «книжне вчення». Чимало педагогічних термінів розглянуто в першому українському словнику «Лексиконі» П. Беринди: «педагог», «дітоводець», «пестун», «дітоучитель». Наведено терміни для визначення різних вікових груп: «пеленчатко», «немовлятко», «дитя», «дітище», «чадо», «отроча», «юноша». Наукові засади педагогіки розроблені видатним українським педагогом К. Ушинським у праці «Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології». Термін «педагогія» зустрічається у праці О. Духновича «Народна педагогія». Розглянуто різні підходи до наповнення понятійно-категорійного апарату педагогіки. Найважливіші педагогічними категоріями визначено такі поняття як виховання, освіта, навчання. Окрім того, названо найзагальніші поняття, що мають фундаментальне значення – виховання, освіта, навчання, самоосвіта, самовиховання, соціалізація, розвиток, формування особистості. Здійснене дослідження не вичерпує всіх наукових аспектів обраної педагогічної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання інтеграції змісту базових категорій педагогіки в сучасне освітнє законодавство України.
Посилання
Анєнкова І. П., Байдан М. А., Горчакова О. А., Руссол В. М. Педагогіка: модульний курс. Навч. посіб. Львів: Новий світ-2000, 2010. 567 с.
Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: навч. посіб. Київ: Вища школа, 1995. 237 с.
Гончаренко С. Методологічні засади побудови педагогічної теорії. Шлях освіти. 2007. № 2. С. 2–10.
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.
Державна атестація з педагогіки: навч.-метод. посіб. / П. Бойчук, С. Марчук, Н. Борбич. Луцьк: ПП Іванюк В.П., 2015. 228 с.
Енциклопедія освіти / за ред. В. Г. Кременя. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
Зайченко І. В. Педагогіка: навч. посіб для сткд. Вищ. пед. закл., 2-е вид. Київ: Освіта України, КНТ, 2008. 528 с.
Історія української школи і педагогіки. Хрестоматія / за ред. В. Г. Кременя. Київ: Т-во «Знання», ККО, 2003. 766 с.
Мозговий В. Теорія надлишкових знань: факти «за» і «проти». Український Педагогічний журнал. 2021. № 4. С. 126–133.
Огієнко О. Інтердисциплінарність сучасної педагогіки: методологічний аспект. Interdyscyplinarność pedagogiki i jej subdyscypliny; pod.redakcia Zofii Szaroty, Franciszka Szloska. Krakowie: Uniwersytetu Pedagogicznego im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, Akademii Pedagogiki Specjalnej im. Marii Grzegorzewskiej w Warszawie, 2013. S. 114–123.
Памво Беринда – укладач першого українського словника: інформаційний лист-екскурс до 450-річчя від дня народження П. Беринди / КЗ «Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича» Житомирської обл. ради; уклад. О. Ковальчук. Житомир, 2020. 13 с.
Практикум з педагогіки: навч. посіб., вид 2-ге, доповн. і переробл. / за заг. ред. О. А. Дубасенюк, А. В. Іванченка. Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2002. 482 с.
Сисоєва С. Загальна педагогіка в сучасному науковому дискурсі. Педагогічний процес: теорія і практика (серія: педагогіка). 2019. № 1–2. С. 7–14.
Сич Т. В. Сформованість понятійно-категоріального апарату методології досліджень проблем управління освітою. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019. № 65. Т. 2. С. 124–129.
Сухомлинська О. В. До питання про становлення української педагогічної термінології: історіографічний аспект. Понятійно-термінологічний апарат історико-педагогічних досліджень: історія і сучасні підходи: зб. матеріалів VІ Всеукр. наук.-методол. семінару з історії освіти (9 трав. 2021 р., м. Київ, НАПН України). Вінниця: Нілан-ЛТД, 2021. С. 8–10.
Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука. Київ: Абрис, 2002. 751 с.
Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2009. 560 с.
Хоменко А. Парадигма виховання як базовий методологічний конструкт педагогічної науки. Педагогічні науки. 2014. № 61–62. С. 24–33.
Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посіб. Київ: Либідь, 2003. 560 с.
