ВПРАВИ ДЛЯ ЗНАЙОМСТВА НА ОСНОВІ ШІ: КРЕАТИВНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2025.4.28Ключові слова:
викладання англійської мови; студенти-філологи та перекладачі; комунікативна компетентність; вправи для знайомства; штучний інтелект; творчі завдання; мотивація; навчання у співпраціАнотація
Початковий етап заняття значною мірою визначає характер подальшої навчальної взаємодії та загальну атмосферу в аудиторії. Саме у перші хвилини формується готовність студентів долучатися до обговорення, виявляти ініціативу та співпрацювати з одногрупниками. Для здобувачів спеціальності «Англійська філологія та переклад» такі початкові комунікативні обміни виходять за межі звичайної розминки, оскільки становлять основу їхньої майбутньої професійної діяльності.У статті аналізується потенціал використання штучного інтелекту в організації вправ на початку заняття та окреслюється трансформація традиційного підходу до «айсбрейкерів». Теоретичне підґрунтя дослідження становлять комунікативний підхід до навчання іноземних мов, концепція кооперативного навчання та гіпотеза афективного фільтра, які пояснюють значущість активного залучення студентів у початкові хвилини роботи. Розглянуто приклади застосування різних інструментів ШІ. Використання мовних моделей дозволяє створювати завдання, спрямовані на відпрацювання контрастів регістрів та смислових відтінків. Генератори зображень забезпечують візуальні стимули, що мають непередбачуваний характер і сприяють міжкультурним зіставленням, спонукаючи студентів до розгорнутих висловлювань. Технології синтетичного мовлення надають доступ до різноманітних акцентів і ритмів англійської мови, що перетворює короткі аудіофрагменти на тренування з інтерпретації чи субтитрування.Показано, що цифрові інструменти здатні оновити усталені формати початкових вправ і поєднати їх із розвитком професійних компетентностей майбутніх фахівців. Водночас наголошено на ключовій ролі викладача, який має здійснювати добір і методичне опрацювання завдань. За відсутності належного педагогічного посередництва автоматично згенерований контент може залишитися лише розважальним і не виконати навчальної функції. Зроблено висновок, що вправи на основі ШІ здатні активізувати участь студентів і надати взаємодії більшої динамічності, проте їхня довготривала ефективність залежить від освітнього контексту, технічного забезпечення та етичних аспектів використання. Потребують подальшого дослідження питання, чи сприяють такі завдання стійкому підвищенню впевненості, активності та розвитку комунікативної компетентності впродовж усього навчального курсу.
Посилання
Дембіцька, С., Р. Яровий, & Я. Дук. (2024). Вплив ШІ-тьюторів на мотивацію та навчальну ефективність здобувачів. Педагогіка безпеки, 9(1), 43–49. https://doi.org/10.31649/2524-1079-2024-9-1-043-049
Godwin-Jones, R. (2024). Distributed agency in language learning and teaching through generative AI. Language Learning & Technology, 28(2), 5–30. https://doi.org/10.64152/10125/73570
Johnson, D. W., Johnson, R. T., & Smith, K. A. (2014). Cooperative learning: Improving university instruction by basing practice on validated theory. Journal on Excellence in College Teaching, 25(3–4), 85–118.
Krashen, S. D. (1982). Principles and practice in second language acquisition. Oxford: Pergamon.
Lightbown, P. M., & Spada, N. (2021). How languages are learned (5th ed.). Oxford: Oxford University Press.
Mariienko M., Nosenko Yu., & Shyshkina M. (2020). Personalization of learning using adaptive technologies and augmented reality. CEUR Workshop Proceedings, 2731, 341–356.
Nunan, D. (2015). Teaching English to speakers of other languages: An introduction. London: Routledge.
Pack, A., & Maloney, J. (2023). Potential affordances of generative AI in language education: Demonstrations and an evaluative framework. Teaching English with Technology, 23(2), 4–24. https://doi.org/10.56297/BUKA4060/VRRO1747
Richards, J. C., & Rodgers, T. S. (2014). Approaches and methods in language teaching (3rd ed.). Cambridge: Cambridge University Press.
Savignon, S. J. (1997). Communicative competence: Theory and classroom practice. Texts and contexts in second language learning (2nd ed.). New York: McGraw-Hill.
Tsapro, H. (2025). Teachers’ ChatGPT vs students’ ChatGPT: A classroom battle of wits. In I. Malyshivska, O. Bilyk, & N. Pylyachyk (Eds.), Зростаємо разом – викладання з вірою та стійкістю: матеріали 27-ї міжнародної науково-практичної конференції (pp. 221–223). Ivano-Frankivsk.
Tsapro, H., & Gryshchenko, O. (2024). Teaching lexically with AI: Merits and pitfalls. In L. Hnapovska, O. Ilienko, M. Tsehelska, & L. Kuznetsova (Eds.), Навчання англійської мови у воєнний час: розмаїття голосів стійкості та співчуття: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (pp. 101–102). Lviv: PP “Marusych.”
Zawacki-Richter, O., Marín, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16, 39. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





