ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ: ЯК ЗБАЛАНСУВАТИ ОНЛАЙН ТА ОФЛАЙН ФОРМАТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2025.5.17Ключові слова:
змішане навчання, онлайн навчання, офлайн навчання, цифрова компетентність, освітнє середовище, мотивація, вища освітаАнотація
Стаття присвячена дослідженню педагогічних засад змішаного навчання (blended learning) як сучасної форми організації освітнього процесу, що поєднує традиційні аудиторні методи з онлайн-компонентами. Розкрито актуальність теми, зумовлену викликами пандемії COVID-19, воєнними обставинами в Україні та глобальною цифровізацією освіти. Здійснено аналіз наукових підходів до визначення поняття «змішане навчання» та основних моделей його реалізації (rotation, flex, flipped classroom тощо). Узагальнено результати зарубіжних і вітчизняних досліджень, які підтверджують потенціал змішаного формату для підвищення якості освіти, розвитку критичного мислення та автономності студентів. Окреслено ключові проблеми впровадження blended learning у національному контексті: цифрова нерівність, недостатня підготовка викладачів, нерівномірний доступ до ресурсів, а також труднощі балансування між онлайн- та офлайн-складниками. Визначено, що ефективність змішаного навчання залежить від методичного проєктування курсів, педагогічної взаємодії та гнучкої організації освітнього середовища. У статті сформульовано напрями вдосконалення моделі в Україні: розроблення національних стандартів blended learning, підвищення цифрової компетентності педагогів, забезпечення рівного доступу до ресурсів і створення адаптивних освітніх стратегій. Зроблено висновок, що збалансоване поєднання онлайн- і офлайн-форматів сприяє індивідуалізації навчання, підтримці мотивації студентів і забезпечує стійкість освітнього процесу в умовах глобальних і локальних викликів.
Посилання
Бугайчук К. Л. Змішане навчання: сутність та особливості впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 77, № 3. С. 1–13. DOI: 10.33407/itlt.v77i3.3510.
Гуревич Р. С. Організаційні виклики змішаного навчання у кризових умовах. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання. 2023. Т. 19, № 2. С. 112–119.
Імбер В. В. Змішане навчання в умовах війни: виклики та перспективи. Innovative Pedagogy. 2023. Вип. 55, ч. 3. С. 210–214. URL: https://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2023/55/part_3/37.pdf.
Квятковська І. Особливості впровадження змішаного навчання у вищій школі. Вісник Кременчуцького національного університету. 2022. № 2. С. 65–72. URL: https://visnikkrnu.kdu.edu.ua/statti/2022_2_19.pdf.
Кравченко Л. В. Психологічні аспекти впровадження змішаного навчання у вищій школі. Вища освіта України. 2022. № 3. С. 45–52.
Морзе Н. В., Кузьмінська О. В. Цифрова трансформація освіти: теоретичні засади та практичні результати. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 72, № 4. С. 1–19. DOI: 10.33407/itlt.v72i4.2786.
Олексюк В. Використання LMS Moodle у змішаному навчанні: переваги та обмеження. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. Т. 81, № 1. С. 120–133. DOI: 10.33407/itlt.v81i1.4237.
Солодчук Н. В. Система змішаного навчання у вищій школі України: виклики та перспективи. Актуальні проблеми гуманітарних і природничих наук. 2023. Т. 68, ч. 2. С. 215–222. URL: https://www.aphn-journal.in.ua/archive/68_2023/part_2/39.pdf.
Alammary A., Sheard J., Carbone A. Blended learning in higher education: Three different design approaches. Australasian Journal of Educational Technology. 2014. Vol. 30, No. 4. P. 440–454. DOI: 10.14742/ajet.693.
Anderson T. The theory and practice of online learning. 2nd ed. AU Press, 2017.
Bishop J. L., Verleger M. A. The flipped classroom: A survey of the research. Proceedings of the ASEE National Conference on Advances in Engineering Education. ASEE, 2013. P. 1–18.
Boelens R., De Wever B., Voet M. Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review. 2017. Vol. 22. P. 1–18. DOI: 10.1016/j.edurev.2017.06.001.
Bond M., Bedenlier S., Marín V. I., Händel M. Emergency remote teaching in higher education: Mapping the first global online semester. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2021. Vol. 18, No. 1. Article 50. DOI: 10.1186/s41239-021-00282-x.
Deci E. L., Ryan R. M. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist. 2000. Vol. 55, No. 1. P. 68–78. DOI: 10.1037/0003-066X.55.1.68.
Garrison D. R., Vaughan N. D. Blended learning in higher education: Framework, principles, and guidelines. Jossey-Bass, 2008.
Graham C. R. Emerging practice and research in blended learning. In: Moore M. G. (ed.). Handbook of distance education. 3rd ed. New York: Routledge, 2013. P. 333–350.
Horn M. B., Staker H. Blended: Using disruptive innovation to improve schools. Jossey-Bass, 2015.
Means, B., Toyama, Y., Murphy, R., Bakia, M., Jones, K. Evaluation of evidence-based practices in online learning: A meta-analysis and review of online learning studies. Washington: U.S. Department of Education, Office of Planning, Evaluation, and Policy Development, 2010. 93 p. URL: https://www2.ed.gov/rschstat/eval/tech/evidence-based-practices/finalreport.pdf.
Siemens G. Connectivism: A learning theory for the digital age. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning. 2005. Vol. 2, No. 1. P. 3–10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
