ПРОФЕСІЙНА МЕДИЧНА КОМУНІКАЦІЯ СТОМАТОЛОГА З ПАЦІЄНТОМ

Анотація

У статті подано детальний аналіз вибіркової дисципліни «Професійна медична комунікація лікаря з пацієнтом». Навчальна програма з дисципліни розроблена для іноземних здобувачів вищої освіти, які навчаються у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України: галузь знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення», спеціальність І1 «Стоматологія» другий (магістерський) рівень вищої освіти, освітньо-професійна програма «Стоматологія». «Професійна медична комунікація лікаря з пацієнтом» викладається студентам другого року навчання. Комунікація у стоматології – це не просто передача інформації, а створення атмосфери, в якій пацієнт відчуває, що його розуміють, поважають і залучають до лікування. Коли пацієнти мають чіткі, відкриті лінії зв’язку зі своїм стоматологом, воно може значно покращити їхній комфорт, комплаєнс та довгострокове здоров’я порожнини рота. Це невід’ємна частина надання високоякісної, орієнтованої на пацієнта допомоги. Іноземним студентам важливо вивчити лексику та оволодіти комунікативними навичками під час спілкування з пацієнтами. Запропоновані завдання сприятимуть якісній підготовці майбутніх лікарів, як-от: 1) Напишіть, що зображено на малюнках. Використовуйте слова зі списку. 2) Прочитайте текст. 3) Дайте відповіді на запитання відповідно до тексту. 4) Закінчи речення. 5) Підберіть слово до малюнка. 6) Напишіть діалог між стоматологом і пацієнтом. Використовуйте фрази зі зразка. Метою вивчення теми професійної комунікації стоматолога з пацієнтом є: формування у здобувачів вищої освіти системних знань і розуміння концептуальних основ із вивчення фахової української мови медика з перспективою її подальшого використання у професійній діяльності; забезпечення комунікативних потреб студентів у навчально-професійній і навчально-науковій сферах; формування мовної компетенції, комунікативних навичок майбутніх спеціалістів; досягнення зразкової мовної майстерності медичного працівника під час спілкування з пацієнтом; ґрунтовне вивчення лексико-семантичного потенціалу, словотвірної ідентичності медичних терміноодиниць та організації досконалого медичного тексту.