ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

У статті проаналізовано сутність проблеми формування самооцінки у дітей дошкільного віку. Акцентується увага на актуальності означеного аспекту. Необхідність вивчення проблеми формування самооцінки пов’язується з тим, що вже на ранніх етапах розвитку відбувається формування уявлень дитини про себе, що є обов’язковою умовою становлення особистості. Подається аналіз численних трактувань поняття «самооцінка», на основі чого визнано, що єдиної дум- ки у дослідників з цього питання не існує, хоча більшість з них включають її у структуру самосвідомості як обов’язковий компонент. Наголошується на тому, що вже на ранніх етапах дошкільного дитинства відбувається формування уявлень дитини про себе, що є обов’язковою умовою становлення особистості. У формуванні такого уявлення про себе вели- ке значення має гармонійне поєднання індивідуального досвіду дитини з оцінками, які вона отримує за допомогою спілкування з дорослими та іншими дітьми, порівнюючи їх з собою. При тому спілкування виступає об’єктивною умовою, поза якої процес формування уявлень дитини про саму себе ускладняється або стає неможливим. З’ясовано, що розвиток самооцінки відбувається у відповідності до особливостей сімейного виховання, та висвітлено залежність розвитку дітей із заниженою, завищеною та адекватною уявою про себе від різно- манітних стилів виховання у сім’ї. Встановлено, що як засіб пізнання власних можливостей, самооцінка дій перебуває у тісній залежності від характеру і змісту виконуваної діяльності, зокрема її трьох типів: нецілеспрямовано-несамостійної, цілеспрямо- вано-несамостійної, цілеспрямовано-самостійної. Розглянуто ключові підходи до вирішення проблеми формування самооцінки в процесі діяльності. Обґрунто- вано, що найбільш підходять для розв’язання вказаного завдання такі види діяльності: індивідуальні вправи, самостійні ігри-вправи, різного роду продуктивна діяльність в індивідуальній та колективній формах, сюжет- но-рольова гра; подано їх стислу характеристику і наголошено, що реалістична самооцінка, яка включає в себе вміння об’єктивно ставитися до результатів своїх дій, залежить від виду діяльності та ставлення до неї.